Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я. Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в ті ні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці. Господь сказав мені : «Ти слуга Мій, у тобі  Я прославлюся». А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого». А тепер каже Господь, який сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був Його слугою, щоб навернув Якова до Нього та щоб зібрав Ізраїля до Нього, – бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій – моя сила. Він мовив: «Того мало, що ти – слуга Мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які  спаслися з-поміж Ізраїля. Я вчиню тебе світлом народів, щоб ти став Моїм спасінням аж до кінців світу». Слово Боже.

1.Господи, Ти дослідив мене і знаєш. *

Ти знаєш, коли я сідаю і коли встаю я.

Ти задуми мої здаля розумієш. *

Ти дослідив мої стежки і мій сон, †

Тобі відомі всі мої дороги.

2.Адже Ти моє нутро витворив, – *

уткав мене в лоні матері моєї.

Я Тебе прославляю, *

бо Ти створив мене вельми дивовижним.

3.Діла Твої – дивовижні, *

моя душа це дуже добре знає.

Не були приховані від Тебе мої кості, †

коли творився я в тайні, – *

коли в земних глибинах я був тканий.

Тими днями Павло сказав: «Бог воздвиг батькам царем Давида, якому засвідчив і сказав: “Знайшов Я Давида, сина Єссея, мужа по Моєму серцю, – він виконає всі Мої веління!” З його насіння Бог за обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса. Йоан перед Його приходом проповідував хрещення покаяння всьому ізраїльському народові. А коли Йоан завершував свій шлях, то казав: “За кого ви мене вважаєте? Це не я! Але йде за мною Той, якому я не гідний розв’язати сандалі на ногах!” Мужі -брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, нам послано слово цього спасіння». Слово Боже.

Ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього,

бо ти йтимеш перед Господом,

щоби приготувати Йому дороги.

Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарією. У відповідь його мати сказала: «Не так, а буде він названий Йоаном!» А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. Тож знаками питали його батька, як хоті в би його назвати. Попросивши дощечку, він написав, повідомляючи: «Його ім’я – Йоан!» І всі здивувалися. І вмить відчинились його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. І страх напав на всіх їхніх сусі дів; і по всій гірські й околиці Юдеї розповідалося про всі ці події. Всі, хто почув це, брали собі  до серця, запитуючи: «Ким же буде ця дитина?» Бо Господня рука була з нею! А дитина росла й міцні ла духом, перебуваючи в пустинних місцях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем. Слово Господнє.

Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я. Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в ті ні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці. Господь сказав мені : «Ти слуга Мій, у тобі  Я прославлюся». А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого». А тепер каже Господь, який сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був Його слугою, щоб навернув Якова до Нього та щоб зібрав Ізраїля до Нього, – бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій – моя сила. Він мовив: «Того мало, що ти – слуга Мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які  спаслися з-поміж Ізраїля. Я вчиню тебе світлом народів, щоб ти став Моїм спасінням аж до кінців світу».

• Як християни, ми здійснюємо різні види діяльності, працюючи для Бога або заради Бога. Ми ходимо на недільну месу, можливо, відвідуємо групові зустрічі, ми  намагаємося бути добрими і корисними для всіх, можливо, беремо на себе якесь парафіяльне служіння чи благодійність. Однак іноді ми задаємося питанням: чи має це все сенс? Яка користь від усіх цих зусиль? Знову ж таки, ми не так вже й багато допомогли людям, дехто цього навіть не помічає, Бог ніби теж мовчить, ми не знаємо, чи він задоволений нами, чи ні... Чи часто ти відчуваєш себе подібно до пророка Ісаї, який каже: Даремно я трудився, даремно я виснажував свої сили? 

• Ісая, однак, йде далі і додає: але моє право у Господа, і моя нагорода у Бога мого. Він знає, що не нам пожинати плоди наших дій. Наша роль полягає в тому, щоб виконувати Божу волю в нашому повсякденному житті. Подібним чином Павло пише про свою (і Аполлоса) роботу в Коринфі: Хто такий Аполлос? Або хто такий Павло? Слуги, через яких ви увірували, згідно з тим, що Господь кожному дав. Я сіяв, Аполлос поливав, а Бог давав приріст. Ніхто не означає ні той, хто сіє, ні той, хто поливає, але той, хто дає ріст - Бог (1Кор. 3:5-7).

• Наприкінці Ісая каже: Я прославив себе перед Господніми очима, Бог мій став моєю силою. Достатньою для нього є радість від виконання Божої волі та впевненість, що в очах Господа вона має цінність. Ось звідки у Ісаї сила йти далі: з глибоких стосунків з Богом і з того, що він покладається на Його слово, а не на думку інших людей. А в чому, де, криється твоя сила для подолання негараздів?

• До тебе і до всіх нас звертається Ісус: Перебувайте в Мені (...) Хто в Мені перебуває, і Я в ньому. хто в ньому перебуває, той приносить багато плоду (Ів 15:4н). Іван Хреститель, якого ми сьогодні згадуємо, виконав завдання, яке Бог поклав на нього, але більше не бачив плодів своєї праці. Він помер, так і не побачивши спасіння людства. Візьмімо приклад віри Івана: перебуваючи в Ісусі, черпаючи в Ньому силу, ми можемо бути впевнені, що наші зусилля не будуть марними.

Боже, дякую за те, що я можу працювати для тебе. Навчи мене, як виконувати Твою волю.