Тими днями промовив Господь до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко під землею, або згори високо!»

Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа».

Тоді він сказав:
«Слухайте ж, доме Давида:
мало з вас докучати людям,
що докучаєте ще й Богові моєму?
Оце ж сам Господь дасть вам знак:
Ось діва зачне, і породить сина,
і дасть йому ім’я Еммануїл,
що значить: з нами Бог!»

Слово Боже.

Жертви і приношення Ти не схотів, †
але Ти відкрив мені вуха. *
Всепалення і жертви за гріх Ти не забажав.
Тоді я сказав: Ось я приходжу

℟. Прагну Господню виконати волю.
Або: Ось я приходжу, Господи, щоб чинити Твою волю.

У сувої книги *
написано про мене.
Виконати Твою волю, Боже мій, я бажаю *
і Твій закон у нутра мого глибинах.

℟. Прагну Господню виконати волю.
Або: Ось я приходжу, Господи, щоб чинити Твою волю.

Я благовістив правду *
на великому зібранні,
адже своїм устам не забороню. *
Господи, Тобі відомо».

℟. Прагну Господню виконати волю.
Або: Ось я приходжу, Господи, щоб чинити Твою волю.

Твою правду я не заховав у своєму серці: *
я проголошував Твою правду і Твоє спасіння.
Я не приховав Твого милосердя *
і Твоєї правди від великого зібрання.

℟. Прагну Господню виконати волю.
Або: Ось я приходжу, Господи, щоб чинити Твою волю.

Брати! Неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.

Тому, входячи у світ, Христос каже:
«Жертв і приношень Ти не схотів,
але Ти підготував Мені тіло.
Всепалення і жертви за гріх
Тобі не до вподоби.
Тоді Я сказав: Ось іду, –
на початку книги написано про Мене, –
щоб виконати, Боже, Твою волю».

Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, – не забажав Ти і не вподобав собі, а потім додав: «Ось іду, щоб виконати волю Твою». Він скасовує перше, щоби поставити друге. Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.

Слово Боже.

І Слово стало тілом, і перебувало між нами,
і ми побачили славу Його.

У той час посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім'я якого Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія.

І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою».

Вона стривожилася від цих слів і роздумувала, що ж це за привітання таке.

І сказав їй ангел: «Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!»

А Марія сказала до ангела: «Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?»

У відповідь ангел сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе отінить; тому й Святе, котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!»

А Марія промовила: «Ось, я – слугиня Господня, нехай буде мені за словом твоїм!»

І відійшов від неї ангел.

Слово Господнє.

У той час посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім'я якого Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія.

І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою».

Вона стривожилася від цих слів і роздумувала, що ж це за привітання таке.

І сказав їй ангел: «Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!»

А Марія сказала до ангела: «Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?»

У відповідь ангел сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе отінить; тому й Святе, котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!»

А Марія промовила: «Ось, я – слугиня Господня, нехай буде мені за словом твоїм!»

І відійшов від неї ангел.

• "Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою..." - сотні років, постійно, щомиті, тисячі вірних промовляють ці слова, десяток за десятком, молячись на вервиці. Слова Бога, послані до нас з заповіддю про воплочення Слова Божого, про влиття Божого Духа в крихку, недосконалу посудину людської плоті. Це, в певному сенсі, обітниця відродження людини.

• Наші православні брати на Сході перекладають перші слова Благовіщення дещо по-іншому,  але  як  красиво. “Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою…” ТНайголовніше, однак, те, що послання адресоване безпосередньо, особисто кожному з нас. Радуйся, Георгію, благодаті сповнений Іолу, Господь з тобою Петро....

• Благовіщення - ми добре знаємо цю історію. Ми слухали її багато разів. Ми знаємо, якою буде послідовність подій. Нас не дивує, що в кінці Марія скаже: "Нехай зо мною станеться по Твоєму Слову!". Знаменитий фіат: "Нехай буде воля Твоя". І все ж ці події не були заздалегідь вирішеним питанням. Повернімося у часі на дві тисячі років назад. У ту коротку мить усе творіння затамувало подих в очікуванні відповіді цієї юної дівчини. Бог дає нам свободу волі. Марії теж було дано вибір. Вона сказала "так", але її відповідь, зрештою, могла бути і "ні".

• Я теж маю свободу волі. Що я роблю з цим великим даром свободи? Що я обираю для себе? "Дивіться!  Я  кладу  перед  вами  сьогодні  життя  і  щастя,  смерть  і  нещастя... Вибирайте, отже життя, щоб жив ти і твоє потомство..." (Второзаконня 30:15.19). Це те, що Бог говорить тобі і очікує від тебе мудрого вибору.

Я прийшов, Боже, чинити Твою волю... fiat voluntas Tua, Domine... "Ось я прийшов… я радий, Боже мій, творити волю Твою, і Закон Твій живе в мені". (Пс 40:8-9).

Нехай Господь обдарує вас миром.

25 березня – урочистість Благовіщення Господнього. Як ми вже знаємо, зазвичай цей період Великого посту освітлюють дві великі урочистості. Одна з них уже позаду – 19 березня, урочистість святого Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії. А сьогодні – Благовіщення Господнє, яке відкриває для нас перспективу, що вже через дев’ять місяців буде Різдво Христове. І, як завжди, в урочистість ми отримуємо багатство Божого Слова.

Сьогодні перше читання – з книги пророка Ісаї. Ми бачимо царя Ахаза, який опинився у дуже важкій та небезпечній ситуації. Він не знає, що робити, як врятувати Єрусалим, як врятувати Ізраїль. Він вагається, з ким укладати союзи. І саме в цей момент до нього приходить пророк Ісая і каже: "Проси для себе знаку від Господа, Бога твого." Пророк радив йому, вказував можливі шляхи. Він говорив: "Якщо Бог з тобою, то неважливо, з ким ти укладеш союз. Найважливіше – щоб у цьому всьому була Божа воля, щоб ти був переконаний у Ньому." Загроза справді серйозна, вона перевершує тебе, як царя. Бог це знає, і тобі також слід це усвідомити. Але молися, проси Бога, щоб Він дав тобі знак, щоб ти був певний, що Він із тобою.

На перший погляд, відповідь Ахаза здається правильною: "Не проситиму, не буду спокушати Господа." Адже ми знаємо, що Бога не слід випробовувати. Ми пам’ятаємо цю сцену спокуси Ісуса в пустелі, коли диявол підбурював Його: "Якщо ти Син Божий, кинься вниз!" Ісус відповів: "Не випробовуй Господа, Бога твого." Проте у випадку Ахаза це було не про випробування Бога, а про страх. Він не хотів знаку, тому що якщо Бог йому його дасть, то йому доведеться діяти не за власним бажанням, а згідно з Божою волею. Проте Господь, у Своєму милосерді, дає цей знак не лише Ахазу, а й усім нам.

Пророк не може утримати це слово, він повинен його виголосити: "Ось, Діва зачне і народить Сина, і назвуть Його Еммануїл, що означає: «З нами Бог»." Бог бачить, що Його присутність тут необхідна. Необхідне це пророцтво, необхідна надія. Це пророцтво можна розглядати по-різному. В історичному контексті це може стосуватися сина Ахаза – на той момент у нього не було дітей, але він сподівався, що буде спадкоємець, який продовжить його династію. Однак ми знаємо, що йдеться про набагато більше. Ми не будемо заглиблюватися в біблійні дискусії, чи слово «Діва» мало первинне значення «молода жінка», чи від початку вказувало саме на Пресвяту Діву Марію. Але ми розуміємо важливість і силу цього пророцтва – воно відразу вказує на Ісуса, тобто на Еммануїла, «Бога з нами». Бог дає знак. Людина ж закривається, каже: "Я не хочу чути Тебе, Господи, бо якщо почую – Ти мене переконаєш." Але Бог все одно дає знак, бо знає, що нам це необхідно.

Друге читання – з Послання до Євреїв – відразу показує, що є найголовнішим: "Не кров телят і козлів усуває гріхи, а виконання волі Божої." Христос приходить у світ і каже: "Жертви та дари Ти не захотів, але створив для мене тіло." Можна сказати, що це саме той момент, коли Бог створює тіло для Свого Сина – у лоні Пресвятої Діви Марії. Далі ми чуємо: "Цілопалення і жертви за гріхи Тобі не подобалися. Тоді я сказав: «Ось іду, щоб виконати волю Твою, Боже»." Тут ми бачимо контраст між виконанням волі Божої та жертвами, які не можуть усунути гріх. Але послух Христа, Його повне прийняття Божої волі – це те, що рятує нас.

Коли ми читаємо Євангеліє, бачимо подібний дух у словах Марії: "Ось я, раба Господня, нехай буде мені за словом Твоїм." Щойно ми почули слова Ісуса: "Ось іду, щоб виконати Твою волю, Боже." Марія теж каже: "Я теж іду виконати Твою волю, Господи." Хоч вона мала свої плани, але усвідомлює, що спасіння приходить через виконання Божої волі.

Якщо зібрати всю сьогоднішню Літургію Слова в одне центральне послання, то воно звучить так: "Відкрий для себе те, що говорить Бог." Це ключове. Мати Боже Слово, бути певним, що Бог промовляє. Ахаз не хотів цього чути, бо боявся. Марія ж хотіла знати, що говорить Бог. Для неї це було важливо – спертися на віру, довіритися Господу.  Христос, приходячи у світ, теж шукає впевненості в тому, що це – воля Отця, що Отець посилає Його, що Отець буде поруч. Пізнати, що говорить Бог.

Сьогодні Бог дає нам можливість відчути Його присутність, почути Його голос, відповісти на Його поклик. Виконання Його волі усуває гріх – наш і гріхи світу. Адже «любов покриває безліч гріхів», а якщо ми з любов’ю виконуємо Божу волю, то вона може справді очищати нас і наш світ. Коли ми живемо за Божою волею, ми приносимо Христа у світ, як Марія принесла Його тілесно. Вона народила Його, щоб Він спас світ. А ми покликані знову і знову втілювати Його Слово у нашому житті. Нехай Христос через нас перебуває в цьому світі. Нехай Слово стає плоттю, як казав святий Франциск: "Будьмо всі – матерями, синами і дочками самого Бога." Будьмо тими, хто хоче, щоб Слово Боже завжди допомагало людям у їхньому спасінні.

Господь з вами! Нехай благословить вас Всемогутній Бог, Отець, і Син, і Святий Дух.

Щасливого вам Божого дня!

Бог послав ангела Гавриїла до міста в Галілеї, яке зветься Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосиф, з роду Давидового, а ім'я діви було Марія. Ангел сказав до неї: "Радуйся, благодатна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками!" Вона ж стривожилася від цих слів і роздумувала, що могло б означати таке привітання. Та ангел промовив: "Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога. Ось Ти зачнеш у лоні й народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. Він буде великий і назветься Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть Йому престол Його праотця Давида. Він буде царювати над домом Якова повіки, і царству Його не буде кінця." Марія ж відповіла ангелові: "Як же це станеться, коли я не знаю мужа?" Ангел у відповідь сказав їй:
"Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому й Святе, яке народиться, назветься Сином Божим. Ось і Твоя родичка Єлизавета, хоч і в похилому віці, зачала сина, і вже шостий місяць для тієї, яку називали неплідною. Бо для Бога немає нічого неможливого." Марія ж сказала: "Ось я, Господня слугиня! Нехай зі мною станеться за словом Твоїм." І відійшов від неї ангел.

Ми збираємося на урочистість Благовіщення Господнього, сповнені вдячності за вірність Бога, за те, що Він чинить для нас. Ми також приходимо подивляти нашу Матір Марію. Але сьогодні, коли я читаю це слово, воно каже мені, що лише подивляти Марію – замало. Ми співали у псалмі: "У сувої книги написано про мене." Це означає, що цього недостатньо – просто милуватися тим, що Бог учинив, бо Він прагне вчинити це і в мені.

Сьогодні, коли ми збираємося як Церква, до нас також приходить ангел, щоб звістити Добру Новину. Сьогодні Бог хоче дати нам Святого Духа, щоб Він осінив нас і зробив можливим народження в нас Сина Божого. Бо, як сказано в Посланні до євреїв, неможливо, щоб кров тельців і козлів знімала гріхи – лише Син Божий усуває гріх. 

Ми живемо у світі, що потопає в темряві, у світі, який не хоче мати нічого спільного з Богом. Бог хоче дати йому знак, але цей світ відповідає: "Я не проситиму Бога ні про що." Світ навіть не шукає відповідей, він не шукає Бога. Але Бог прагне дати йому знак.

Як сказано в першому читанні: "Ось Діва зачне і народить Сина, і назвуть Його іменем Еммануїл", – що означає "Бог з нами." Бог хоче, щоб у нас народився Його Син – відповідь для цього світу. У перші суботи місяця ми часто говоримо, що хочемо винагородити Бога за гріхи. Але Бог каже: "Ти хочеш винагородити Мене? Тоді нехай у тобі народиться Мій Син." Це означає, що у нашому житті мають проявитися риси Христа, бо Він – відповідь на гріх світу. Син – Той, хто любить, хто бере на себе гріхи, хто щодня несе цей тягар.

Як чудово говорить сьогоднішній псалом: "Я не приховував Твоєї милості та правди перед великим зібранням." Ми живемо перед великим зібранням. На нас дивляться сусіди, чоловіки й жінки, діти, батьки, колеги по роботі. Люди бачать нас у супермаркетах, на вулиці. Вони дивляться й питають: "Чи є Бог? Чи це правда, що Христос переміг смерть? Чи це просто вигадка?"

Сьогодні Господь вкладає в наші уста цей псалом, бо хоче, щоб у нас об’явився Його Син, який не приховує Божої правди, не приховує Його милосердя перед великим зібранням. Тому все, що відбувається в нашому житті, – це місце, де Бог хоче об’явити свою любов і вірність. Навіть хвороби, навіть наші немочі, старість, труднощі, конфлікти, сварки, кризи – це місця, де ми покликані не приховувати Божої вірності. Бо Христос переміг смерть. 

Нам не треба боятися несправедливості. Не треба зводити між собою мури, бо Христос увійшов у смерть, щоб знищити її. Щоб Бог вирвав нас із неї. Це означає – не приховувати Божої вірності. Його рука не скоротилася, і те, що Він учинив у всій історії спасіння, не завершилося зі Святим Письмом – Він діє й сьогодні.

Просто подивляти Марію – замало. Це Слово хоче стати тілом у нас. Тому сьогодні ми матимемо цей діалог. Бо сьогодні Христос дасть нам самого Себе, щоб бути в нас. Ми скажемо: "Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене." Як Марія казала: "Я не знаю мужа." Але ми також скажемо: "Лише скажи слово – і зцілиться душа моя." "Нехай станеться зі мною за Твоїм словом." Бо якщо Ти сьогодні приходиш до мене й кажеш: "Це Тіло Моє, що за вас ламається, візьміть і споживайте. Це Кров Моя, пролита за відпущення гріхів, візьміть і пийте." І потім кажеш: "Робіть це на Мій спомин." Якщо Ти це кажеш, нехай буде мені за Твоїм словом.

Ти знаєш, що я слабкий, неспроможний, сам нічого не можу зробити. Але якщо Ти це кажеш, то нехай воно здійсниться. На початку цієї Літургії ми співали не Марійну пісню, а пісню до Святого Духа. Бо сьогодні головний герой цієї урочистості – Святий Дух. Як Він прийшов до Марії, так сьогодні приходить до нас і шукає тих, хто дасть Йому місце, відкриє серце, щоб Він міг спочити в ньому, щоб у ньому народився Син Божий. Бо цей світ потребує не просто храмів із цегли. Він потребує живого Христа серед людей – у родинах, на роботі, в повсякденному житті.

Бог вірний, брати й сестри. Він буде приходити. О, якби ми сьогодні щиро сказали:
"Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але лише скажи слово – і душа моя зцілиться."

Ти можеш це вчинити!

Лк 1,19-24:

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.” Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. 24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

Лк 2,4:

Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,

Мт 2,23:

і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

Йн 1,45: Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

Лк 24,27:

І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.

Лк 24,44:

Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”

Йн 21,2:

Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.

Йн 5,45-46:

Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!

Бут 3,15:

Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту."

Бут 22,18:

У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."

Бут 49,10:

Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи.

Втор 18,18-22:

Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу. А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку. А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть. А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив? Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.»

Іс 4,2:

В той день пагін Господній буде в красі й у честі, і плід землі - в величі й славі для тих, що в Ізраїлі зосталися цілі.

Іс 7,14:

Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

Іс 9,6:

Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.

Іс 53,2:

Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому.

Мих 5,2:

Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля.

Зах 6,12:

і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім'я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній.

Зах 9,9:

Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці.

Йн 18,5-7:

«Ісуса Назарянина», відповіли ті. «Це я», каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив. І коли він їм сказав: «Це я!» - подалися назад і припали до землі. Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина.»

Йн 19,19:

Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.»

Мт 2,23:

і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

Мт 21,11:

Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.”

Мк 14,67:

і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: "А й ти був з Ісусом Назарянином."

Лк 2,4:

Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,

Діян 2,22:

Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, -

Діян 3,6:

Петро промовив: «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім'я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!»

Діян 10,38:

про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.

Діян 22,8:

А я озвався: Хто ти, Господи? Він же сказав до мене: Я - Ісус Назарянин, що його ти переслідуєш.

Діян 26,9:

Справді, і я гадав, що треба мені було багато діяти проти імени Ісуса Назарянина,

Мт 13,55:

Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?

Мк 6,3:

Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його - хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле.

Лк 4,22:

Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?

Йн 7,41:

Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?

Лк 2,4-5:

Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.

Бут 3,15:

Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту."

Чис 21,6-7:

Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу. Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: “Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк.” І Мойсей помолився за народ.

Ам 9,3:

Хоч би сховались на вершині Кармелю, я їх шукатиму і візьму звідти. Хоч би запроторились від мого ока на дні моря, я і там звелю змієві, і він їх кусатиме.

Мк 16,18:

гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане."

Лк 10,19:

Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить

Діян 28,3-6:

Коли ж Павло назбирав жмут хмизу й поклав на вогонь, змія, з приводу жару, вискочила та вчепилася до руки його. Якже побачили тубільці, що гадина звисає з руки його, говорили між собою: «Цей чоловік напевно вбивця; він урятувався від моря, але помста не дає йому жити.» А він, скинувши у вогонь гадину, не зазнав ніякого лиха. Вони гадали, що він спухне або впаде зненацька мертвим. Довго чекали та, бачачи, що нічого незвичайного з ним не сталося, змінили думку й почали говорити, що він - бог.

Рим 3,13:

Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.

Мт 3,7:

Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву?

Мт 12,34:

Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють.

Мт 13,38:

поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого;

Мт 23,33:

Змії, гадюче поріддя! Як можете ви уникнути пекельного засуду?

Йн 8,44:

Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі.

Діян 13,10:

Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.

1Йн 3,8-10:

Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола. Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився. З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливості, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.

Пс 132,11:

Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.

Іс 7,14:

Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

Єр 31,22:

Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»

Мих 5,3:

І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі.

Мт 1,23-25:

“Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус.

Лк 1,31-35:

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 

Лк 1,76:

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

Гал 4,4:

Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,

Рим 16,20:

Бог же миру роздавить незабаром сатану під вашими ногами. Благодать Господа нашого; Ісуса Христа (хай буде) з вами.

Еф 4,8:

Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.”

Кол 2,15:

а роззброївши начала і власті, він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому.

Євр 2,14-15:

А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві.

1Йн 3,8:

Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.

1Йн 5,5:

А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус - Син Божий?

Одкр 12,7-8:

І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі.

Одкр 12,17:

І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа.

Одкр 20,1-3:

Я побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй. І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв'язав йоги на тисячу років; і вкинув його в безодню і замкнув і запечатав над ним, щоб не міг він знаджувати більше народи, поки скінчиться тисяча років; після цього повинен бути випущений на короткий час.

Одкр 20,10:

а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де - і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні.

Бут 49,17:

Нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак.

Іс 53,3-4:

Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.

Іс 53,12:

Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.

Дан 9,26:

А по шістдесят двох седмицях Помазаний буде знесений, і нічого не буде для нього. А місто й святиню зруйнує народ вождя, що прийде; кінець же його буде в повіні, і аж до кінця буде війна - вирішення спустошень.

Мт 4,1-10:

Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: “Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом.” , А той. відповів: “Написано: Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих.” Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму і каже: “Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь.” А Ісус сказав до нього: “Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого.” Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: “Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся.” Тоді Ісус сказав до нього: “Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити.”

Лк 22,39-44:

Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.” І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися: “Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!” Тоді з'явився йому ангел з неба, що підкріплював його. Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.

Лк 22,53:

Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.”

Йн 12,31-33:

Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу. Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.» Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.

Йн 14,30-31:

Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого. Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!»

Євр 2,18:

Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.

Одкр 2,10:

Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя.

Одкр 12,9-13:

І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, - повержено на землю, і ангели його з ним повержені. І я почув голос могутній, що говорив на небі: «Нині настало спасіння і сила і царство Бога нашого, і влада Христа його, бо повержено обвинувача братів наших, який обмовляв їх перед Богом нашим день і ніч. І вони перемогли його кров'ю Агнця і словом свідчення свого, і не злюбили життя свого до смерти. Від того веселіться, небеса, і ви, що на них живете. Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має.» І коли побачив дракон, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила сина-мужа.

Одкр 13,7:

Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем і людністю і язиком і народом.

Одкр 15,1-6:

Я бачив інше знамення на небі, велике і чудесне: сім ангелів, що мають сім кар останніх, бо в них довершується гнів Божий. Бачив я ніби море скляне, змішане з огнем, і переможці над звіром і над образом його і над клейном його, над числом імени його, стоять на морі скляному, маючи гусла Божі. І співають пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі і чудесні діла твої, Господи, Боже Вседержителю; праведні й істинні шляхи твої, царю святих Хто не побоїться тебе, Господи, і не прославить імени твого? Бо ти єдиний - святий; усі народи прийдуть і поклоняться перед тобою, бо усправедливлення твої відкрились.» Після цього поглянув я: відкрито храм скинії свідчення на небі, і сім ангелів, що мали сім кар, вийшли з храму, одягнені в льон, чистий, яскравий, і підперезані коло грудей поясами золотими.

Одкр 20,7-8:

А коли скінчиться тисяча років, буде випущений сатана з темниці своєї, і вийде зваблювати народи, що на чотирьох кутах землі, - Гога і Магога, збирати їх на війну, яких число - мов пісок моря. 

Іс 7,14:

Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

Єр 31,22:

Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»

Мт 1,18-23:

Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.”

Дан 9,21-23:

коли, отож говорив я ще на молитві, муж Гавриїл, якого я раніше бачив був у видінні, летівши швидко, доторкнувся до мене під час вечірної жертви, і, навчаючи мене, заговорив до мене, мовивши: «Даниїле! Оце я прийшов, щоб навчити тебе розуміння. Вже на початку твого благання вийшло слово, і я оце прийшов сповістити тобі його, бо ти - улюблений. Вважай же на слово й силкуйся зрозуміти видіння.

Дан 10,10:

Та ось рука доторкнулась до мене й поставила мене на коліна й на долоні рук моїх.

Лк 1,30:

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Ос 14,2:

Повернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність.

Еф 1,6:

на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині.

Суд 6,12:

Ангел Господній з'явивсь йому та й каже до нього: “Господь з тобою, хоробрий чоловіче!”

Іс 43,5:

Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.

Єр 1,18-19:

Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих. Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.»

Діян 18,10:

бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.»

Лк 1,42:

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

Лк 11,28:

А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”

Лк 6,47-48:

Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре. Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”

Лк 8,21:

Він же у відповідь сказав їм: “Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують.”

Пс 1,1-3:

Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає. Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається.

Пс 112,1:

Алилуя. Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в його заповідях вельми милується.

Пс 119,1-6:

Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом. Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем. Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять. Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми. О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи! Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.

Пс 128,1:

Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить!

Іс 48,17-18:

Так говорить Господь, твій Викупитель, Святий Ізраїля: Я Господь, Бог твій, який тебе на добро наставляє, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити. Якби ж то ти вважав на мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя - як хвилі в морі.

Мт 7,21-25:

Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! - ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі, Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня! Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі.

Мт 12,48-50:

Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?” Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: “Ось моя мати і брати мої! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.”

Йн 13,17:

Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.

Як 1,21-25:

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи. Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, - не як слухач-забудько, а як виконавець діла, - той щасливий у ділі своїм.

1Йн 3,21-24:

Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом, і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.

Одкр 22,14:

Блаженні ті, котрі одяг свій перуть, щоб було право їм на дерево життя і через брами ввійти в місто.

Суд 5,24:

Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.

Прип 31,29-31:

Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх. Краса - річ оманлива, врода - марна; | жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна! Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

Мт 12,48:

Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?”

Лк 1,12:

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Мк 6,49-50:

Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали. Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!"

Мк 16,5-6:

Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, - і вжахнулись. А він до них промовив: "Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали.

Діян 10,4:

Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.

Лк 1,66:

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Лк 2,19:

Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.

Лк 2,51:

І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

Лк 1,66:

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Лк 9,43-44:

Всі були захоплені величчю Божою. І як усі дивувалися всьому, що Ісус чинив, він сказав до своїх учнів: “Затямте собі добре ці слова: Син Чоловічий має бути виданий у руки людям.”

Бут 37,11:

Тим то його брати стали йому завидувати, а батько його запам'ятав собі те.

1Сам 21,12:

Слуги Ахіша сказали до нього: «Чи ж оце не Давид, цар краю? Чи ж то не цьому приспівували в хороводах: Саул побив тисячі, а Давид - десятки тисяч!»

Прип 4,4:

Він учив і говорив до мене: | Нехай твоє серце держить мої слова твердо; | пильнуй мої накази, то й будеш жити.

Ос 14,9:

Ефраїм скаже: «І що мені ще до ідолів?» Я відповідаю і дивлюсь на нього. Я, наче кипарис зелений, від мене буде плід твій

Лк 2,51:

І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

Суд 6,13-15:

А Гедеон до нього: “Любий мій пане, коли ж Господь з нами, так чого ж усе це скоїлося з нами? І де всі його чудеса, що про них нам наші батьки оповідали, казавши: Хіба не вивів Господь нас із Єгипту? Та ось тепер Господь і відіпхнув нас і віддав нас у руки мідіянам.” Господь же звернувся до нього й сказав: “Іди в оцій твоїй силі. Ти врятуєш Ізраїля від руки мідіян. Знай, я тебе посилаю!” Та Гедеон відрік йому: “Мій Владико любий! Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька.” 

1Сам 9,20-21:

Щождо ослиць, що ось уже третій день, як десь пропали, ти не журись, бо вони знайшлися. Бо для кого все щонайкраще в Ізраїлі? Чи ж не для тебе й усього дому батька твого?» Саул відповів: «Чи я ж не веніяминянин, з найменшого коліна Ізраїля, й чи моя родина не найменша з усіх родин коліна Веніямина! Чому, отже, таке до мене говориш?»

Діян 10,4: 

Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.

Діян 10,17:

Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, - он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей

Лк 1,13:

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Лк 12,32:

Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.

→ Пісн 1,7-8:

Скажи мені, о ти, що його моє серце любить, де ти пасеш (твою отару), де ти розташовуєш її опівдні, щоб я безцільно не блукала коло отар твоїх друзів. Хор: Якщо не знаєш, о найкраща між жінками, то йди слідом за чередою й паси твої козлята коло шатер пастуших.

Іс 40,11-14:

Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.» Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах? Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його? З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?

Іс 53,6:

Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього.

Мт 7,15:

Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі.

Мт 18,12-14:

Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев'ятдесят дев'ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев'ятдесят дев'ятьма, що не заблукали. Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих.

Мт 20,16:

Так то останні будуть перші, а перші – останні!”

Йн 10,26-30:

Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! Я і Отець - одно.»

Лк 10,21:

Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

Мт 11,25-27:

Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так тобі було довподоби. Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

Еф 1,5-9:

Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі, на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині. У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі. Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у ньому (Христі),

Флп 2,13:

бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.

2Сол 1,11:

Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб силою наповнив усю вашу відданість доброті та ділу віри;

Єр 3,19:

Я думав собі: Як би мені поставити тебе понад дітьми й дати тобі розкішну землю, найкраще між народами спадкоємство? Я думав: Ти зватимеш мене: Мій Батьку! - і зо мною не перестанеш ходити.

Мт 25,34:

Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.

Йн 18,36:

«Царство моє не від світу цього, - відрік Ісус. - Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.»

Рим 6,23:

Бо заплата за гріх - смерть, а дар ласки Божої - життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім.

Рим 8,28-32:

Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, - покликаним за його постановою, усе співдіє на добро. . Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами; яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив. Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас? Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, - як же разом із ним не подарує нам усього?

2Сол 1,5:

То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке і страждаєте.

Євр 12,28:

Тому що ми приймаємо непохитне царство, зберігаймо благодать, то й служімо нею довподоби Богові з побожністю й острахом.

Як 2,5:

Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?

1Пт 1,3-5:

Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу.

2Пт 1,11:

Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

Одкр 1,6:

і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, - йому слава і влада на віки вічні! Амінь.

Одкр 22,5:

Ночі не буде більше, і не матимуть потреби в світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні.

Іс 41,10-14:

Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю. Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять. Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе. Бо я - Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю. Не бійся, Якове, мій черв'ячку, - слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, - слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.

Іс 43,1-4:

А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім'ям, ти - мій! Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, - тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, - не попечешся, і полум'я тебе не обпалить. Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я - твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, - тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.

Іс 44,2:

Так говорить Господь, який тебе створив, тобі образ дав уже з материнського лона, який тобі допомагає: Не бійся, Якове, слуго мій, Єшуруне, якого я вибрав!

Мт 28,5:

Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: “Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп'ятого.

Діян 18,9-10:

Уночі ж Господь сказав до Павла у видінні: «Не бійся, говори лиш, не мовчи, бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.»

Діян 27,24:

і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з'явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою.

Рим 8,31:

Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?

Євр 13,6:

так що ми сміло можемо сказати: «Господь - мій помічник: я не боюся. Що може мені людина зробити?»

Іс 7,14:

Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

Мт 1,23:

“Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.”

Гал 4,4:

Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,

Лк 1,13:

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Лк 2,21:

Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус - ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.

Мт 1,21-25;

Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.” Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус.

Лк 1,15:

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

Лк 3,16:

Йоан, звертаючись до всіх, озвався: “Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем.

Мт 3,11:

Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.

Мт 12,42:

Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!

Флп 2,9-11:

Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

Мк 5,7:

і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"

Мк 14,61:

Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: "Чи ти єси Христос, Син Благословенного?"

Йо 6,69:

Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.»

Діян 16,7:

Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив

Рим 1,4:

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого,

Євр 1,2-8:

За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне - слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.

2Сам 7,11-13:

з того часу, як я поставив суддів над моїм народом Ізраїлем. Дам тобі спокій від усіх твоїх ворогів. І оце Господь звіщає тобі, що він збудує тобі дім. А як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство. Він збудує дім імені моєму, і я скріплю його царський престіл навіки.

Пс 132,11:

Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.

Іс 9,6-7:

Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить. Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.

Іс 16,5:

тоді престол ствердиться милосердям, і на ньому, в Давидовім наметі, возсяде суддя по правді, що дбатиме про право, швидкий до правосуду.

Єр 23,5-6:

Ось настане час, - слово Господнє, - і я пробуджу для Давида праведний пагін, що владарюватиме як цар і буде мудрим, буде чинити на землі суд і справедливість. За його днів спасеться Юда, й Ізраїль житиме безпечно. Ось ім'я його, яким його будуть звати: Господь - наша справедливість.

Єр 33,15-17:

Тих днів і того часу зрощу для Давида пагін правди, що вчинить суд у країні й справедливість. Того часу Юда спасеться, Єрусалим житиме в безпеці. І дадуть ім'я йому: Господь - наша справедливість! Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида потомок, що сидітиме на престолі дому Ізраїля,

Єз 17,22-24:

Так говорить Господь Бог: Я візьму верховіття високого кедра, з високих паростків його я зірву найніжніший і посаджу його на горі високій та величній. Я посаджу його на горі ізраїльській високій. Він пустить віття й плід уродить, і стане пишним кедром. І житиме під ним усяке птаство, усе пернате в тіні його галуззя буде жити. Всі польові дерева взнають, що я - Господь, що я принижую дерево високе, що я підвищую дерево низеньке, що я висушую дерево зелене, а дерево сухе сподіюю квітучим. Я, - Господь, - сказав так, і так учиню.»

Єз 34,23-24:

Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх, слугу мого Давида. Він буде їх пасти, він буде пастирем над ними. І я, Господь, буду їх Богом, слуга ж мій Давид буде серед них князем. Я, Господь, сказав це.

Єз 37,24-25:

Слуга мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати. Вони житимуть у країні, що я дав слузі моєму Яковові, де жили їхні батьки, там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде князем над ними повіки.

Ам 9,11-12:

Того дня я підведу розвалену Давидову халупу, поправлю в ній проломи, підійму її румовища. Я відбудую її, як була за днів днедавніх, щоб вони заволоділи останком Едома і всіма народами, що на них було призване моє ім'я, - слово Господа, який це зробить.

Мт 28,18:

Ісус же приступив і промовив до них: “Дана мені всяка влада на небі й на землі.

Йо 3,35-36:

Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук. Хто вірує в Сина - живе , життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким перебуває.»

Йо 5,21-29:

Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь, щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, . і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд.

Йо 12,34:

Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий - отой Син Чоловічий?»

Діян 2,30-36:

Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона, він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління. Оцього Ісуса Бог воскресив, - ми всі цьому свідки. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте. Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене, поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх. Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли.»

Еф 1,20-23:

яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе, вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде. І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви, яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх.

Одкр 3,7:

До ангела Церкви в Філядельфії напиши: Ось що говорить Святий, Істинний, хто має ключ Давидів, хто відкриває і ніхто не зачинить, і закриває і ніхто не відчинить.

Пс 45,6:

Стріли твої гострі, народи коряться тобі, і царських ворогів серце вмліває.

Пс 89,35-37:

Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню. Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди! Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.

Дан 2,44:

За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки,

Дан 7,13-14:

Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Чоловічий; дійшов він до Ветхого деньми, і приведено його поперед нього. І дано йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики йому служили. Влада його - влада вічна, що не минеться, і царство його не занепаде ніколи.

Дан 7,27:

І царство, влада й велич царств, які по всьому піднебессі, будуть дані народові святих Всевишнього, царство якого - царство вічне, і всі держави будуть йому служити і коритись.

Авд 1,21:

Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, - і Господнє буде царство..

Мих 4,7:

З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко - народ могутній. І Господь буде над ними царювати на горі Сіоні віднині і повіки.»

1Кор 14,24-25:

Коли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи неосвічений, його всі викривають, усі судять; тайни його серця стають явними, і, таким чином, він, упавши ниць на землю, поклониться Богові й заявить, що Бог є справді поміж вами.

Євр 1,8:

А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.

Одкр 11,15:

І сьомий ангел посурмив, і пролунали голоси могутні на небі, що говорили: «Царство світу сталося царством Господа нашого і Христа його, і він царюватиме на віки вічні.»

Одкр 20,4-6:

І побачив я престоли і тих, що сидять на них, і судити дано їм - і душі обезголовлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, і тих, котрі не поклонилися звірові ні образові його, і не прийняли клейна на чоло своє і на руку свою. І вони ожили і царювали з Христом тисячу років. А решта мертвих не ожила, поки скінчиться тисяча років. Це - воскресіння перше. Блаженний і святий, хто одержує часть у воскресінні першому: над такими друга смерть не має влади, але будуть священиками Бога і Христа і царюватимуть з ним тисячу років.

Одкр 22,3-5:

І ніякого прокляття не буде більше. А престол Бога й Агнця там, і слуги його служитимуть йому, і побачать обличчя його, і ім'я його - на чолах їхніх. Ночі не буде більше, і не матимуть потреби в світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні. 

Рим 9,6:

Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля - ізраїльтяни;

Гал 3,29:

А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.

Гал 6,16:

На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого.

Флп 3,3:

Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло,

Суд 13,8-12:

Тоді Маноах попросив Господа й мовив: “Благаю, Господи, нехай Божий чоловік, що його прислав єси, прийде ще раз до нас та й навчить нас, як нам поводитися з хлопцем, що має народитися.” Почув Бог голос Маноаха, й ангел Божий прийшов ще раз до молодиці, коли вона сиділа на полі; чоловіка ж її Маноаха не було з нею. Молодиця побігла хутенько й оповіла про це своєму чоловікові, кажучи до нього; “Оце явивсь мені чоловік, що недавно приходив до мене.” Маноах метнувся за своєю жінкою й, прийшовши до того чоловіка, спитав його: “Чи ти той чоловік, що розмовляв з моєю жінкою?” Відказав той: “Я.” Маноах спитав: “Якщо справдиться слово твоє, то як нам поводитися з хлоп'ям і що нам з ним робити?”

Діян 9,6:

Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»

Діян 16,29:

І, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;

Діян 24,25-26:

Коли ж Павло почав говорити про справедливість, про здержливість та про майбутній суд, Фелікс, злякавшись, мовив: «Тепер іди собі! Як буду мати час, тебе покличу.» Він, зрештою, ще сподівався, що від Павла дістане грошей, тому й частенько прикликав його до себе і розмовляв з ним.

1Сам 28,5:

Та як побачив Саул філістимлянський табір, злякався, й серце в нього затремтіло.

Іс 66,2:

Все моя рука зробила, і так усе те сталося, - слово Господнє. Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого й скрушеного духом, і на того, Що тремтить перед моїм словом.

Євр 3,16:

Хто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?

Флп 2,12:

Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,

Діян 2,37:

Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»

Діян 16,30:

а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»

Діян 22,10:

Я спитав: Що мені, Господи, робити? Господь сказав до мене: Встань, іди в Дамаск; там тобі скажуть усе, що тобі постановлено робити.

Лк 3,10:

Він відповів їм: “Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.”

Рим 7,9:

І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,

Рим 10,3:

Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.

Як 4,6:

І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.»

Діян 9,15:

Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.

Діян 26,16:

Але встань і підведись на ноги: на це бо я тобі з'явився, щоб вибрати тебе слугою й свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі ще з'явлюся.

Єз 16,6-8:

І йшов я мимо тебе й побачив, як ти вовтузилась у власній крові, і сказав тобі: Живи у твоїй крові, рости, немов трава в полі. Ти виросла, зробилась великою й дійшла до прекрасної вроди. Позаокруглювались у тебе груди та й волосся виросло густо, тільки була ти гола, невкрита. Я переходив попри тебе й уздрів, і ось видно було, що прийшла твоя пора любови. І я накинув полу одежі моєї на тебе й прикрив твою голизну. Я присягнув тобі; увійшов у союз з тобою, - слово Господа Бога, - і ти стала моєю.

Мт 19,30:

Багато з перших будуть останніми, а останні – першими.”

Рим 5,20:

Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка,

Рим 9,15.24:

Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.» -на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, -

Рим 10,20:

А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об'явився тим, що про мене не питали.»

Гал 1,15-16:

Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,

1Тим 1,14-16:

Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі. Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.

Діян 10,6:

Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»

Діян 10,22:

Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»

Діян 11,13-14:

А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з'явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро. Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. –

Пс 25,8-12:

Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги. Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї. Усі стежки Господні - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва. Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий. Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати

Пс 94,12:

Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,

Іс 57,18:

І бачив я його дороги. Я вилікую його, буду його водити, дам йому знову мою повну втіху, йому та його зажуреним.

Мт 1,20:

І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа.

Йов 14,4:

Хто з нечистого може зробити чисте? | Ніхто!

Йов 15,16:

оскільки більш гидка й зіпсована людина, | що, наче воду, п'є беззаконня.

Йов 25,4:

І як людині бути праведною перед Богом? | Як бути чистим тому, хто родивсь від жінки?

Пс 51,5:

Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.

Еф 2,3:

Між тими і ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і були ми з природи дітьми гніву, як і інші.

Євр 4,15:

Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха

Євр 7,26-28:

Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса, який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.

Лк 1,23:

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Пс 2,7:

Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.

Мт 14,33:

А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син Божий!”

Мт 26,63-64:

Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: “Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.” Тоді Ісус сказав до нього: “Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.

Мт 27,54:

А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”

Мк 1,1:

Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.

Йн 1,34:

І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.»

Йн 1,49:

Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»

Йн 20,31:

А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус - Христос, Син Божий, а вірувавши, - щоб мали життя в його ім'я.

Дії 8,37:

Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, - можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»

Рим 1,4:

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого,

Гал 2,20:

Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.

Лк 18,27:

Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”

Бут 18,14:

Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."

Чис 11,23:

Господь мовив до Мойсея: “А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.”

Йов 13,2:

Що ви знаєте, я також знаю, | нічим я від вас не гірший.

Єр 32,17-27:

Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю. Для тебе нема нічого неможливого! Ти подаєш милостиню тисячам і караєш гріхи батьків у лоні їхніх дітей. Ти, Боже, великий та могутній, ім'я якого - Господь сил, великий у намірах і потужний у ділах. Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків; ти, що творив знаки й чудеса в Єгипетській землі та й по цей день твориш в Ізраїлі і на всіх людях, і звеличив єси своє ім'я, як воно й є нині. Ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетської землі, при знаках і чудесах, потужною рукою і простягнутим раменом, і превеликим страхом, і дав єси їм цю землю, яку клявся дати батькам їхнім, - землю, що тече молоком та медом. Вони прийшли й заволоділи нею, але голосу твого не слухали, ані не чинили за законом, а й нічого з того, що заповідав єси їм, не сподіяли; тоді ти послав на них усе це лихо. Ось облогові вежі сягають аж до міста, щоб здобути його. Місто, спустошене мечем, голодом і чумою, впаде у руки халдеям, що воюють проти нього. Те, що ти говорив був, здійснюється, як ти й сам бачиш. А ти, Господи Боже, сказав мені: Купи собі поле за гроші та візьми свідків, - а тим часом місто переходить до рук халдеям!» І надійшло до мене таке слово Господнє: «Ось я - Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим?

Зах 8,6:

Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, судіть по правді, щоб мир був у брамах ваших.

Мт 19,26:

Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”

Мк 10,27:

Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, - але не в Бога; у Бога бо все можливо."

Бут 18,13-14:

Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!" Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."

Чис 11,21-23:

І сказав Мойсей: “Народу, що між ним я обертаюся, 600 000 піхоти, а ти кажеш, дам вам м'яса, щоб їли цілий місяць. Хіба вистачило б для них, якби повбивати дрібну й велику скотину? Хіба вистачило б для них, якби виловити всю рибу в морі?” Господь мовив до Мойсея: “А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.”

2 Цар 7,2:

Осаул же, що на його руку спирався цар, відповів Божому чоловікові: “Навіть якби Господь поробив отвори в небі, чи це могло б статись?” А Єлисей сказав: “Побачиш своїми очима, та не їстимеш.”

Зах 8,6:

Так каже Господь сил: «Як це здаватиметься дивним у ту пору в очах останку цього люду, то хіба ж воно буде дивним і в моїх очах?» - слово Господа сил.

Мт 19,26:

Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”

Лк 18,27:

Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”

Йов 42,2:

«Знаю, що ти все можеш; | усе, що задумаєш, зробити спроможен.

Єр 32,17-27:

Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю. Для тебе нема нічого неможливого! Ти подаєш милостиню тисячам і караєш гріхи батьків у лоні їхніх дітей. Ти, Боже, великий та могутній, ім'я якого - Господь сил, великий у намірах і потужний у ділах. Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків; ти, що творив знаки й чудеса в Єгипетській землі та й по цей день твориш в Ізраїлі і на всіх людях, і звеличив єси своє ім'я, як воно й є нині. Ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетської землі, при знаках і чудесах, потужною рукою і простягнутим раменом, і превеликим страхом, і дав єси їм цю землю, яку клявся дати батькам їхнім, - землю, що тече молоком та медом. Вони прийшли й заволоділи нею, але голосу твого не слухали, ані не чинили за законом, а й нічого з того, що заповідав єси їм, не сподіяли; тоді ти послав на них усе це лихо. Ось облогові вежі сягають аж до міста, щоб здобути його. Місто, спустошене мечем, голодом і чумою, впаде у руки халдеям, що воюють проти нього. Те, що ти говорив був, здійснюється, як ти й сам бачиш. А ти, Господи Боже, сказав мені: Купи собі поле за гроші та візьми свідків, - а тим часом місто переходить до рук халдеям!» І надійшло до мене таке слово Господнє: «Ось я - Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим?

Лк 1,37:

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Флп 3,21:

який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.

Євр 7,25:

і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.

Євр 11,19:

думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.

Флп 3,21:

який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.

2 Сам 7,25-29:

А тепер, Господи Боже, держи те слово, що ти мовив про слугу твого й його дім, повіки й зроби так, як мовив. Тоді звеличиться повіки твоє ім'я, і тоді скажуть: Господь Сил - Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида твердо стоятиме перед тобою. Бо то ти, Господи Сил, Боже Ізраїля об'явив твоєму слузі, кажучи: Збудую тобі дім! Тому слуга твій і насміливсь був молитися до тебе в такій молитві. Отож, Господи, мій Владико, ти - Бог, і твої слова - правда, й ти дав цю радісну обітницю слузі твоєму. Зволь же благословити дім слуги твого, щоб він вічно стояв перед тобою, бо ти, Господи, мій Боже, мовив, і твоїм благословенням дім слуги твого буде благословен повіки.”

Пс 116,16:

Змилуйсь, о Господи, бо я слуга твій; слуга твій, син твоєї слугині; ти розкував мої кайдани.

Рим 4,20:

Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж - скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,

Іс 35,4:

Скажіть тим, у кого серце полохливе: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: він прийде й спасе нас.»

Дан 10,19:

і промовила: «Не бійся, улюблений мужу! Мир з тобою, кріпися, кріпися!» І коли він говорив зо мною, набравсь я сили й сказав: «Говори мій пане, бо ти покріпив мене.»

Дан 11,32:

Він спокусить лестощами зрадників союзу до відступства, люди ж, які знають свого Бога, стоятимуть твердо й діятимуть.

Аг 2,4:

Та ти, Зоровавеле, кріпися! - слово Господнє; кріпись і ти, Ісусе, сину Йоцадака, первосвященику! Кріпись, увесь народе краю, - слово Господнє. До праці! Я бо з вами,- слово Господа сил.

Зах 8,9-13:

Так каже Господь сил: «Нехай кріпляться руки ваші, о ви, що чуєте в ці дні ці слова з уст пророків, що були того дня, коли покладено основи дому Господа сил - на відбудування храму. Бо перед тими днями не було заробітку для людини, не було заробітку й для скотини. Та й миру не було для того, хто виходив, ані для того, хто ввіходив із-за противника, бо я пустив усіх, кожного проти сусіда свого. Нині ж я не буду тим, яким я був минулого часу, супроти останку цього народу, - слово Господа сил. Бо це посів миру: виноград дасть плід свій, земля дасть урожай свій, і небо дасть свою росу. Усім цим я наділю останок мого народу. І буде: так, як ви, доме Юди й доме Ізраїля, були прокляттям між народами, так я спасу вас, і ви будете благословенням. Тож не бійтесь, нехай кріпляться ваші руки.»

1 Кор 16,13:

Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться.

2 Кор 12,10:

Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний.

Еф 6,10:

Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили.

2 Тим 2,1:

Ти ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі.

Пс 119,38:

Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.