Середа

Мудрість дітей своїх підносить угору і тими піклується, хто її шукають. Хто її любить, той життя любить; хто встає за нею зранку – сповниться радощів. Хто її посідає, той славу успадкує; куди б не пішов він, з ним Господнє благословення. Ті, хто їй служить, віддає честь Святому; ті, хто її любить, тих любить Господь. Хто її слухає, той судитиме народи; хто зважає на неї – житиме в безпеці. Хто звірився на неї – успадкує її, і потомки його її посідатимуть. Вона ж бо спочатку звивистими шляхами його водитиме й насилатиме на нього страх та тривогу, ще й у повчаннях його іспитуватиме, поки не зможе покластись на нього, і його випробовуватиме правосуддям своїм, – а потім знов поверне його на дорогу пряму, і відкриє йому свої таємниці. Коли ж він зблудить, то вона його покине і віддасть його на загибель.  Слово Боже.

1.Глибокий мир у тих, які закон Твій люблять, – *

вони не спіткнуться.

Я зберігаю Твої свідчення і Твої веління, *

і всі мої дороги – перед Тобою.

2.Хай мої уста пісню хвали заспівають, *

бо Ти мене своїх настанов навчаєш.

Мій язик проголошуватиме Твоє слово, *

бо всі Твої заповіді – правда.

3.Я прагну Твого спасіння, Боже, *

і Твій закон – моя розкіш.

Тож нехай моя душа живе і Тебе прославляє, *

а Твої присуди хай мені допомагають.

Я є дорога, і правда, і життя!

Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене.

Того часу Йоан сказав Ісусу: «Учителю, ми бачили одного, котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами». А Ісус відповів: «Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити; бо хто не проти нас, той за нас». Слово Господнє.

Того часу Йоан сказав Ісусу: «Учителю, ми бачили одного, котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами». А Ісус відповів: «Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити; бо хто не проти нас, той за нас».

• Слова Йоана: "Учителю, ми бачили, як хтось, хто не ходить з нами, виганяє злих духів в Твоє ім'я , і ми почали забороняти йому, бо він не ходить з нами", прозвучали після того, як дорогою до Капернауму апостоли сперечалися про те, хто з них найважливіший. Можливо, ця суперечка призвела до того, що вони неправильно, по-людськи, оцінили всю ситуацію. Ісус бачив її зовсім по-іншому.

• "Не забороняйте йому, бо той, хто творить чудеса в Моє ім’я, не може незабаром лихословити Мене. Бо хто не проти нас, той за нас." Чи знаю я, хто ходить з Ісусом? Судячи іншу людину, чи можу я бути впевненим у правильності своєї оцінки? Чи не суджу я людей, яких зустрічаю, з точки зору їхнього соціального статусу, матеріального становища чи зовнішнього вигляду? А може оцінюю релігійність своїх друзів, сусідів, чоловіка, дружини, дітей чи родичів?  Якщо така поведінка трапляється з нами, давайте чесно дамо відповідь на запитання: що з того маємо, коли оцінюємо інших? Чи не робимо це для того, щоб відчути себе краще? Чи не закрадається в нас гордість? Ми думаємо, що настільки близькі з Богом, що у Нього не буде вибору. Він неодмінно врятує нас, адже на нашому рахунку стільки добрих справ.

• Ісус знає нас. Він знає наші думки. Наш підхід до Його слів. Ісус безпомилковий. Він один знає, хто ходить з Ним. І хто проти Його слова. Тож навіщо займатися оцінюванням інших. Ісус зробить це краще.

• Які у мене стосунки у спільноті, яку я співтворю як учасник. Яка мета моєї участі в ній? Який внесок я хочу зробити і що я отримую від неї? Якими переваги дає мені приналежність до церкви? 

Господи Ісусе, я хочу бути близько до Тебе, прошу, наповни мене вірою, любов'ю і смиренням. 

З Євангелія від Марка:

Апостол Йоан сказав до Ісуса: «Учителю, ми бачили когось, хто не ходить з нами, але в Твоє ім’я виганяє злих духів, і ми намагалися йому заборонити, бо він не ходить з нами». Але Ісус відповів: «Не забороняйте йому, бо ніхто, хто чинить чудо в Моє ім’я, не зможе одразу погано говорити про Мене. Хто не проти нас, той за нас».

Дуже коротке слово сьогоднішнього Євангелія, два, максимум три речення, але воно має велике значення для нашого життя та поведінки. Важливо подивитися на це слово в ширшому контексті, який ми нещодавно вже розглядали. Чому апостоли ревнують до цього чоловіка, що виганяє злих духів? Бо він не з ними. Але глибший мотив у тому, що зовсім недавно Христос, спускаючись із гори Преображення, знаходить апостолів у розпачі, бо вони не змогли вигнати злого духа. Вони намагалися, робили все можливе, але їм не вдалося. Христос пояснює, що причина в тому, що їм бракує молитви і посту, через що злий дух їм не підкоряється. Тепер вони зустрічають когось, хто чинить це чудо, хоча не є з ними і не перебуває з Христом. Христос тоді Сам виганяє цього злого духа, а зараз цей чоловік робить це самостійно. І що ними керує? Насправді — заздрість. Якщо ми цього не можемо зробити, то нехай і він цього не робить.

Але Христос мислить інакше. Головне — добро. Якщо воно звершується, то нехай звершується. Не будьте заздрісними, не забороняйте. І ще один аспект. Щойно перед цим вони сперечалися, хто з них найбільший. Внутрішньо поділені, вони конкурують між собою, кожен хоче бути першим. Але коли з’являється той, хто їм «загрожує», вони об’єднуються. Усередині розділені, але якщо з’являється зовнішній «суперник», вони виступають разом.

Христос прагне зруйнувати таку логіку. Це те, що часто переслідує і нас — ми шукаємо союзників не для добра, а для протистояння спільному ворогу. Навіть якщо між нами є непорозуміння, ми готові об’єднатися, аби когось засудити. Але це не є добро. Справжня єдність народжується не на основі спільного ворога, а з усвідомлення власної слабкості. Христос закликає учнів до молитви, яка їх об’єднає. «Моліться про Святого Духа». Вони перебували в однодушній молитві, просячи Духа Святого. Їхня слабкість після смерті Христа, їхній гріх, що став явним, — ось на чому вони змогли збудувати справжню єдність.

Ми слабкі. Ми потребуємо Утішителя, того, хто нас зміцнить і об’єднає. На чому ми будуємо єдність? Чи на тому, що засуджуємо гріх іншого? Чи, можливо, на власному гріхові, який нас єднає? Ми слабкі як Церква. Ми слабкі, і це має нас об’єднувати, а не розділяти. Бо коли ми бачимо гріх іншого, чи не намагаємось ми втекти від спільноти, кажучи: «Мені це не по дорозі»? «О, він поганий, священник такий-сякий, я в це не хочу входити». Всі ми слабкі. Всі ми грішні. Всі ми впали, але Христос тримає нас у своїй Церкві.

Світ нас не зрозуміє, але нехай ми єднаємося саме в нашій слабкості, у нашому гріхові. Чим я кращий за іншого, якого, можливо, так безжально засуджую, коли говорю проти нього, виступаю проти нього, віддаляюся від нього? Гріх іншого має мене до нього притягати, як і мій гріх має притягати його до мене.

Христа притягував гріх людини. Він бачив нашу слабкість. Це було те милосердя, яке спонукало Його допомагати грішникові.

І ще одне, що мене вразило. Звідки сьогоднішнє слово Христа: «Хто не проти нас, той за нас»? Адже в іншому місці Він каже: «Хто не зі Мною, той проти Мене».

Я читав, що це гасло має історичне підґрунтя. Коли Цезар боровся з Помпеєм за владу над Римом, його гаслом було саме це Христове слово: «Хто не проти нас, той за нас». Тобто, якщо ти не виступаєш відкрито проти нас, ти вже на нашому боці. Це був ширший погляд. А Помпей, його ворог, який зрештою програв, мав дуже вузьке бачення: «Хто не зі мною, той проти мене». Він усюди бачив ворогів і змови – і зрештою зазнав поразки.

Однак Христос не просто переймає чиюсь позицію. Він приймає і одне, і друге висловлювання, адаптуючи їх до Себе. Ніби хоче сказати: Я беру все, що служить добру. Він має певний ексклюзивізм: відкидає тих, хто явно проти Нього, але водночас і єднає. Христос не мислить так вузько, як політичні лідери, що ведуть війну за владу. Він перевершує ці поділи, не прив’язується жорстко до таборів і доктринальних рамок. Він не говорить: «Мушу до кінця триматися тільки цієї лінії». Для Нього головне – чи щось служить Божому Царству чи ні.

Тому Він говорить: цей чоловік виганяє демонів у Моє ім’я – значить, він не є проти Мене. Навіщо ж нам сердитися на нього? Але водночас Христос закликає до чіткої позиції щодо Нього самого: «Хто не зі Мною, той проти Мене».

Христос також веде боротьбу, як Цезар і Помпей, але це боротьба за людську душу. І в цій боротьбі Він надзвичайно відкритий – використовує всі можливі аргументи, засоби і методи, аби лише врятувати людину.

Ця боротьба – за мене. А я сам хто? Часто я є противником Христа. Але Він не відступає, не стає проти мене, а навпаки – бореться за мене. Він використовує все, що може мене навернути, зцілити, привести до Себе. Христос стоїть на моєму боці.

З Ним – перемога. Той, хто справді є проти мене, – не людина, а демон. І в боротьбі проти цього ворога Христос залучає все: людей, обставини, благодать, щоб перемогти.

Дай Боже, щоб я був відкритий, як Христос. Щоб я приймав будь-яку допомогу, якою Він прагне до мене дійти. Головне – перемогти того, хто справді є моїм ворогом.

Того демона, що спокушав апостолів і розпалював у них заздрість. Демона, що об’єднує людей не в любові, а у спільній ворожнечі до когось.

Ці демони є також у мені. Тож нехай Христос і Його шлях допоможуть мені їх перемогти.

Нехай благословить і охороняє нас Всемогутній Бог, Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.