Неділя

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Неєм 8, 2-4а. 5-6. 8-10

Читання з Книги Неємії.

Тими днями приніс Езра, священник, закон до громади чоловіків, жінок і всіх, які  могли розуміти, – першого дня сьомого місяця, – і читав його на майдані, що перед Водяними ворітьми, від світанку до полудня, перед чоловіками, жінками й тими, які  могли розуміти; прихиливсь увесь народ вухами до книги закону. Книжник Езра стояв на дерев’яному помості, зробленому для цього. Відкрив Езра книгу перед очима всього народу, бо він був вище від усього народу; а як він відкрив її, ввесь народ підвівся. І воздав хвалу Езра Господу, великому Богові, а ввесь народ відповів: «Амінь, амінь», знявши руки вгору. І вони вклонилися, впавши перед Господом обличчям до землі. Ті, хто був при Езрі, та левіти читали книгу закону Божого виразно та викладали значення, щоб читане було зрозумілим. Тоді  начальник Неємія, священник та книжник Езра й леві ти, які  вчили народ, сказали до всього народу: «Цей день – посвячений Господу, Богові вашому; не сумуйте й не плачте!» – бо ввесь народ плакав, слухаючи слова закону. Далі сказав їм: «Ідіть, їжте ситне й пийте солодке, та посилайте частки тим, у кого не напоготовлено нічого, бо день цей посвячений Господу нашому, й не журіться, бо радість у Господі – це ваша сила».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 19, 8. 9. 10. 15

Рефрен: Слово Господнє є життям і Духом.

1.Господній закон бездоганний, – *

він підкріпляє душу.

Господнє свідчення вірне, – *

воно робить мудрими простодушних.

2.Господні постанови праведні, – *

вони звеселяють серце.

Господня заповідь чиста, – *

очам дає вона світло.

3.Господній страх чистий – *

він перебуває навіки.

Господні присуди незмінні, *

всі вони справедливі.

4.Нехай слова моїх уст будуть Тобі до вподоби *

і роздуми мого серця, – перед Тобою,

Господи, моя Скеля *

і мій Викупитель!

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

1 Кор 12, 12-30 (довше)

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Як тіло одне, але має багато членів, так і всі члени: хоч їх багато, становлять одне тіло, – так і Христос. Адже всі ми хрещені одним Духом в одне тіло: чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, – всі одним Духом напоєні. Бо тіло складається не з одного члена, а з багатьох. Якщо скаже нога: «Я не рука і тому не належу до тіла», то хіба через це вона не належить до тіла? І якщо вухо скаже: «Я не око і тому не належу до тіла», то хіба через це воно не належить до тіла? Якщо все тіло є оком, то де слух? Якщо все є слухом, то де нюх? Тепер же Бог розмістив члени в тілі – кожного з них, як забажав. Якби всі були одним членом, то де тіло? Тепер же – членів багато, а тіло одне. Не може око сказати руці : «Ти мені  не потрібна». Або знову – голова ногам: «Ви мені  не потрібні». Але ті члени ті ла, що вважаються слабшими, значно більше потрібні. А ті, які  вважаємо непристойними в тілі, саме їх більше шануємо; і непоказні  наші члени одержують більшу повагу, а наші показні  члени цього не потребують. Але Бог склав тіло так, що нижчому дав більшу пошану, щоб не було поділу в тілі, але щоби члени одні  про одних дбали. І якщо страждає один член, з ним страждають усі  члени; якщо в пошані один член, з ним радіють усі  члени. Ви – тіло Христа, а окремо ви члени. Деяких Бог поставив у Церкві: по-перше – апостолами, по-друге – пророками, по-третє – вчителями; потім – чудеса, тоді  – дари оздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі ? Чи всі творять чудеса? Чи всі мають дари оздоровляти? Чи всі мовами говорять? Чи всі пояснюють? Слово Боже.

Або:

1 Кор 12, 12-14. 27 (коротше)

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Як тіло одне, але має багато членів, так і всі члени: хоч їх багато, становлять одне тіло, – так і Христос. Адже всі ми хрещені одним Духом в одне тіло: чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, – всі одним Духом напоєні. Бо тіло складається не з одного члена, а з багатьох. Ви – тіло Христа, а окремо ви члени. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя.

Господь послав Мене благовістити убогим,

проповідувати визволення полоненим.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 1, 1-4; 4, 14-21

† Початок святого Євангелія від Луки.

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, і як нам передали їх ті, які  із самого початку були очевидцями й служителями Слова, то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле, щоб ти переконався в достовірності науки, про яку тебе повчили. Того часу Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. І Він навчав у їхніх синагогах, а всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, відпустити пригноблених на волю; звіщати рік Господній сприятливий!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі  та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому. І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших». Слово Господнє.

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:

*Час (хоча б 15 хв., краще 30)

*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)

*Зручна і достойна позиція тіла

*Дотримуйся методу Lectio Divina

ХОДИТИ У СВЯТОМУ ДУСІ - ЦЕ НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ЧАСОМ БЛАГОДАТІ  

26.01.2025, неділя, святих єпископів Тимофія і Тита. Неділя Слова Божого.  

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 1, 1-4; 4, 14-21

† Початок святого Євангелія від Луки.

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, і як нам передали їх ті, які  із самого початку були очевидцями й служителями Слова, то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле, щоб ти переконався в достовірності науки, про яку тебе повчили. Того часу Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. І Він навчав у їхніх синагогах, а всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, відпустити пригноблених на волю; звіщати рік Господній сприятливий!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі  та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому. І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших». 

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)

Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”

Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

• Високоповажний Теофіле.... Святий Лука адресує своє Євангеліє конкретній людині з таким ім'ям, але воно також може мати символічне значення. Теофіл означає "улюблений Богом", "угодний Богові" або "той, хто любить Бога". Добра новина про Ісуса - Спасителя звернена до тебе, улюбленого Богом. Ти є "угодним Богові", Він любить тебе безумовною любов'ю. Це і є Євангеліє - Добра Новина. Чи ця істина вже проникла до твого серця? Чи тобі досі потрібно волати: "Покажи мені, Господи, Твоє сповнене любові обличчя!"? Якщо так, то волай! 

• Дух Господній на мені, тому що  Він помазав мене...

Ісус є Месією - помазаним Святим Духом, щоб звільнити людей від рабства гріха і смерті. 

Так само кожен віруючий, приймаючи таїнства хрещення, миропомазання, подружжя, а інші священства, отримує подібне помазання, щоб брати участь у місії Христа як член церкви. Чи використовуєш ти конкретним чином силу духовних дарів, вкладених в тебе Богом, наприклад, благословляючи свого чоловіка/дружину та дітей через таїнство шлюбу? Чи усвідомлюєш, що Бог також помазав тебе нести Добру Новину тим, хто її потребує? 

• Сьогодні сповнилося це Писання, у вухах ваших.

"Сьогодні" - це не просто день, коли Ісус прочитав ці слова в Назареті. Слова Ісуса про те, що Він прийшов, щоб убогим принести добру новину, увʼязненим - свободу, сліпим - прозріння і проголосити рік благодаті від Господа,  сповнюються сьогодні для тебе. Ісус сьогодні хоче звільнити і зцілити тебе, перетворити твій теперішній час на рік благодаті. Це станеться, якщо ти особисто приймеш це з вірою - такою вірою, яку маєш. Все, що потрібно - це щире волевиявлення: "Господи, прийди!".

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)

Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так: 

Ісусе, прийди сьогодні. Сьогодні, як і щодня, я потребую Твоєї благодаті, Твого животворного Духа, Твого визволення.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія) 

Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе: 

„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”

Йн 20,31 А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус - Христос, Син Божий, а вірувавши, - щоб мали життя в його ім'я.

→ Йн 1,49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»

Йн 6,69-70 Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.» Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас - диявол!»

Йн 9,35-38 Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він - той, хто говорить з тобою.» Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» - і поклонився йому.

Пс 2,7-12 Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні. Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.” Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні. Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.

Мт 16,16 Озвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога живого син.”

Мт 27,54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”

Лк 1,4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

Діян 8,37 Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, - можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»

Діян 9,20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.

Рим 1,3-4 про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого,

1Йн 4,15 Хто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі.

1Йн 5,1-10.20 Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус - Син Божий? Це той, хто прийшов водою і кров'ю: Ісус Христос. І не водою тільки, а водою і кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда; бо троє свідчать: Дух, вода і кров, і оті троє - водно. Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що він нам свідчить про Сина свого. Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого. Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне.

2Йн 1,9 Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.

Одкр 2,18 І до ангела Церкви в Тіятирах напиши: Ось що говорить Син Божий, що має очі, як полумінь огню, і ноги його подібні до бронзи

Діян 1,1-3 Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

1Тим 3,16 А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.

2Пет 1,16-19 Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.» І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі. І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших. 

Лк 24,48 Ви - свідки того (всього).

Мк 1,1 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.

Йн 15,27 Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.

Діян 1,3-22 Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули; бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом. Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?» Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.» Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу. Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами. І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, - промовив: «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього. Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось. Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови. Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий. Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»

Діян 4,20 Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули

→ Діян 2,4 Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

Діян 2,32 Оцього Ісуса Бог воскресив, - ми всі цьому свідки.

Діян 17,16-17 Коли Павло чекав їх в Атенах, дивлячись на місто, повне ідолів, дух його кипів у ньому. Він, отже, розмовляв з юдеями й побожними у синагозі та кожного дня на ринку з кимбудь.

Діян 18,5 Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос.

Чис 22,38 А Валаам до Балака й каже: “Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля - промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.”

Чис 23,20 Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу.

2Сам 23,2 “Дух Господній промовляє через мене, слово його в мене на язиці.

Йов 32,18-20 Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині. Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває. Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу. 

Єр 1,7 А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, - бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.

Єр 1,17-19 Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними. Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих. Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.» 

Єр 4,19 Ой моє нутро, моє нутро! Умліваю я. Ой оболони мого серця! Серце ниє у мене. Ніяк не змовчу, бо звук сурми, душе моя, почула єси, військовий сполох.

Єр 6,11 Тому я повен Господнього гніву і втомився його в собі тримати. Вилий його на дітей на вулиці, на хлопців юрбу, бо займуть мужа з жінкою у полон, старого з повнолітнім.

Єр 20,9 Я собі думав: Не споминатиму про нього, і його ім'ям не промовлятиму більше! Та в серці у мене вогонь палючий, затаєний у костях моїх. Змагавсь я затамувати його, та не спромігся.

Єз 3,11-21 Оце ж іди - простуй до вигнанців, до синів твого народу. Говори до них і скажи їм: Так говорить Господь Бог! - Чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть.» І підняв мене дух угору, і я почув позад себе луну величезного гомону: «Благословенна слава Господня на притаманнім місці!» То був шум крил звірів, що били одне об одне, і гуркіт коліс коло них, і гук величезного гомону. Отже підняв мене дух й узяв мене, і я йшов, сумний і стривожений серцем, і рука Господня тяжіла на мені важко. Прибув я так у Тел-Авів, до вигнанців, що жили над Кевар-річкою, туди, де вони пробували, і провів між ними сім днів у безтямі. А по сімох днях надійшло до мене слово Господнє: «Сину чоловічий! Я поставив тебе на варті дому Ізраїля: як почуєш з моїх уст якесь слово, то попередиш їх від мене. Як я скажу безбожникові: Ти помреш! - і ти його не попередиш і не говоритимеш, остерігаючи безбожника від лихої його дороги, щоб він жив, - то безбожник той умре в своїм грісі, я ж домагатись буду з твоїх рук його крови. Коли ж ти попередиш безбожника, і він не навернеться від своєї безбожности й від лихої дороги, то він умре в своїм грісі, а ти врятуєш твою душу. І коли праведник відступить від своєї праведности й учинить зло, і як я поставлю перед ним щось, об що він спотикнеться, і він умре - тому, що ти його не попередив, - він помре в своїм грісі, і не згадаються більше справедливі вчинки, що він учинив, але я домагатимусь від тебе його крови. Коли ж ти остережеш праведника, щоб не грішив, і він не грішитиме, то він житиме, бо дав остерегти себе, і ти врятуєш твою душу.

Мих 3,8 Я ж повний сили, духу Господнього, і справедливости й потуги, щоб виповісти Яковові його переступ та Ізраїлеві гріх його.

1Кор 9,16-17 Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов'язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії. Коли б я робив це власновільно, я мав би нагороду; якже ж це не з власної волі, то я виконую доручену роботу.

Діян 1,8 Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

Діян 1,22 почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння

Діян 3,15 а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки.

Діян 5,32 І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.

Діян 10,39-41 І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили. Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись, не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.

Діян 22,15 бо будеш перед усіма людьми йому свідком того, що ти чув і бачив

Лк 1,2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова

Євр 2,3-4 то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули, коли Бог засвідчив знаками, дивами й різними потугами, ще й дарами Святого Духа, що їх він розділює за своєю волею.

1Йн 1,1-3 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, - а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, -що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

Діян 10,39-41 І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили. Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись, не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.

Євр 2,3 то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули,

1Пет 5,1 Тож пресвітерів з-поміж вас заклинаю, я - сам теж пресвітер і свідок мук Христових і співучасник слави, що має об'явитись

1Йн 1,1-3  Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, - а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, - що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

Діян 26,16 Але встань і підведись на ноги: на це бо я тобі з'явився, щоб вибрати тебе слугою й свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі ще з'явлюся.

Рим 15,16 на те, щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував священицьку службу Божої Євангелії, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі.

Еф 3,7-8 Я став її слугою за даром благодаті, що нею Бог наділив мене чином своєї сили. Мені, найпослідущому з усіх святих була дана ця благодать: звістувати поганам незбагненне багатство Христа

Еф 4,11-12 І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями, для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,

Кол 1,23-25 Тільки ж перебувайте у вірі, утверджені та постійні, не відхиляючись від надії Євангелії, яку ви чули, проповідану всьому створінню, що під небом, а якої я, Павло, став слугою. Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква; якої я став слугою, згідно з розпорядженням Божим, даним мені заради вас, щоби звістувати повнотою між вами слово Боже,

Пс 40,5 Блажен муж, який на Господа поклав своє довір'я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню.

Екл 12,9 Та опріч того, що Когелет був мудрий, він навчав ще й людей знання; він зважив, дослідив і уклав багато приповісток.

Діян 11,4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу

Діян 1,1 Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку

Діян 23,26 «Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!

Діян 24,3 ми їх у всьому наскрізь приймаємо, вельможний Феліксе, з усякою подякою

Діян 26,25 А Павло озвався: «Я не зійшов з глузду, велебний Фесте, а слова правди й розуму говорю. 

Йн 20,31 А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус - Христос, Син Божий, а вірувавши, - щоб мали життя в його ім'я

 → Йн 1,49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»

Йн 6,69-70 Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.» Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас - диявол!»

Йн 9,35-38 35 Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»  А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»  Ісус же йому: «Ти бачив його; він - той, хто говорить з тобою.» Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» - і поклонився йому. 

Пс 2,7-12 Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні. Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.” Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні. Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.

Мт 16,16 Озвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога живого син.”

Мт 27,54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”

Лк 1,4 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Діян 8,37 Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, - можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»

Діян 9,20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий 

Рим 1,3-4 про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого

1Йн 4,15 Хто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі.

1Йн 5,10.20 Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого. Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне

2Йн 1,9 Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.

Одкр 2,18 І до ангела Церкви в Тіятирах напиши: Ось що говорить Син Божий, що має очі, як полумінь огню, і ноги його подібні до бронзи

Йн 3,15-18.36 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого. Хто вірує в Сина - живе , життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким перебуває.»

Йн 5,24-40 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть.  Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, . і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене. Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе. Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве. Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись. Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи. І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав. Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене! Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.

Йн 6,40 Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»

Йн 10,10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали.

Мк 16,16 Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений

1Пет 1,9 осягаючи ціль вашої віри - спасіння душ ваших

1Йн 2,23-25 Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.

1Йн 5,10-13 Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого. І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім'я Сина Божого.

Лк 24,47 і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму

Діян 3,16 І через віру в його ім'я - оцього, що ви бачите й знаєте, його ім'я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами.

Діян 10,43 Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.»

Діян 13,38-39 Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея, 39 ним кожний віруючий виправдується.

2Пет 1,15-16 Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі. Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.

Втор 31,19-29 Отож спишіть собі цю пісню та навчіть її синів Ізраїля, вкладіть її в уста їм, щоб ця пісня була мені свідоцтвом проти синів Ізраїля. Бо як приведу його в землю, що тече молоком та медом, яку я клявся дати його батькам, він наїсться досита, розтовстіє та й звернеться до інших богів, запопадеться їм служити, - мене ж зневажать і мій союз зламають. І коли спіткають його всякі злидні та горе, то ця пісня - бож не забудеться вона в устах його потомків - буде свідком проти нього, що я справді знав перше, ніде впровадив його в землю, про яку клявся, які то заміри ворушаться в ньому вже сьогодні.» -Того дня Мойсей списав цю пісню і навчив її синів Ізраїля. Та й дав Господь свої накази Ісусові, (Навинові), і сказав: Будь сильний і відважний! Ти бо маєш привести синів Ізраїля в землю, що про неї я їм клявся, і я буду з тобою.» Коли Мойсей скінчив писати слова цього закону в книзі аж до кінця, тоді звелів він левітам, які носили кивот Господнього союзу: «Візьміть книгу цього закону й покладіть її з боку біля кивоту союзу Господа, Бога вашого; він буде там свідком проти тебе, бо я знаю твою непокірливість і що в тебе твердий карк. Як тепер, ще за мого життя з вами, ви противились Господеві, то що вже по моїй смерті! Зберіть до мене всіх старійшин ваших поколінь і ваших начальників, хочу промовляти, щоб ви чули ці слова, і хочу кликати на свідків проти них небо й землю. Знаю бо добре, що після моєї смерти ви зіпсуєтеся зовсім і звернете з дороги, що її я вам заповідав; що в майбутності впаде на вас лихо за те, що чинитимете зло перед очима в Господа, приводивши його до гніву ділами ваших рук.»

ІсНав 24,24-29 І мовив народ до Ісуса: “Ми будемо служити Господу, Богу нашому, й голосу його слухатися.” І уклав Ісус того дня союз із народом і дав йому в Сихемі закон та право. І написав він ці слова в книзі закону Божого, і взяв великий камінь та й поставив його під дубом, що був при святині Господній. І Ісус промовив до всього народу: “Оцей камінь буде свідком проти нас, бо він чув усі слова, що Господь до нас говорив; тож нехай буде свідком проти вас, щоб ви не зрікались Господа, Бога вашого.” Після того відпустив Ісус народ, кожного в свій наділ. По цих подіях помер Ісус Навин, слуга Господній, маючи віку сто десять років.

1Хрон 29,1-20 Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога. Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев'яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру. До того - в моїй любові до дому Бога мого - є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому: три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах, щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?” І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці. Дали вони на будову дому Божого: золота - 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла - 10000 талантів, міді - 18 000 талантів, а заліза - 100 000 талантів. У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія. І радів народ, що вони розщедрились. бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний. Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні! Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика! Багатство й слава - від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці - зробити кожного великим, сильним. Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я. Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали; ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає. Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє. Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі. Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе. А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.” Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.

Пс 71,18 Аж до самої старости й сивини -не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, - про твою потугу

2Тим 2,2 А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити.

Євр 11,4 Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє

Мт 4,12  Почувши, що Йоана ув'язнено, Ісус повернувся в Галилею

Мк 1,14 А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію,

Йн 4,43 А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею.

Діян 10,37 Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан:

Мт 4,23-25 І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі. Чутка про нього розійшлась по всій Сирії, і приносили до нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх. А йшла за ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання.

→ Мт 9,25 Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.

Мк 6,6 і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.

Йн 7,1 І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.

Діян 10,38 про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.

Мт 12,9 Звідти пішов Ісус в їхню синагогу.

Мт 13,54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?

Пс 74,8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!»

Мк 1,21-39 Прийшли вони в Капернаум, і він, відразу в суботу, увійшовши в синагогу, узявся навчати. І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники. А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи: "Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!" Ісус погрозив йому: "Мовчи, вийди з нього!" Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього. Здивувалися всі й один одного запитували: "Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!" І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.  І скоро вийшов він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія. Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї. Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати. Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима.  І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, знайшли його й кажуть до нього: "Усі тебе шукають."  Він же відповів їм: "Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов." І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів.

Мк 6,2 Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 

Лк 4,15-16 Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили. І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.

Лк 4,44 І проповідував по синагогах у Юдеї.

Лк 13,10 Ісус навчав в одній з синагог у суботу.

Діян 9,13-20  Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі. Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.» Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля. Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.» Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.» І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився. Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску; і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.

Діян 18,4 Щосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків.

Мт 13,19 До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги

Мт 24,14 І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець

Мк 1,14 А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію,

Лк 4,17-18 Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,

Лк 8,1 По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять

Рим 10,15  І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»

Мт 8,16-17 І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”

Мт 10,7-8 Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.

Мт 11,5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

Мт 15,30-31 Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх. І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, – і прославляли Бога Ізраїля.

Пс 103,3  Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.

Мк 1,32-34 Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима. І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали.

Мк 3,10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.

Лк 4,40-41 А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх. А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти - Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він - Христос.

Лк 5,17 Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.

Лк 6,17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.

Лк 7,22 У відповідь Ісус сказав їм: “Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;

Лк 9,11 Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того.

Лк 10,9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.

Діян 5,15-16 так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала. Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.

Мк 1,28 І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.

Лк 13,10 Ісус навчав в одній з синагог у суботу.

Мт 4,23 І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі.

Мт 9,35 Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.

Мт 13,54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?

Мк 1,39 І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів.

Іс 55,5 Ось ти прикличеш народ, якого ти не знаєш; народ, який тебе не знає, прибіжить до тебе заради Господа, Бога твого, і заради Святого Ізраїлевого, бо він тебе прославив.

Мт 9,8 Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.

Мк 1,27-45 Здивувалися всі й один одного запитували: "Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!" І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській. . І скоро вийшов він із синагоги, то разом з Яковом та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія. Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї. Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати. Якже настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима. І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато вигнав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, знайшли його й кажуть до нього: "Усі тебе шукають." Він же відповів їм: "Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов." І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів. І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: "Якщо хочеш, то можеш мене очистити." І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: "Хочу, будь чистий!" І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий. І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його  й мовив йому: "Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво." Та тільки но той вийшов, а вже й заходився велемовити та ширити усюди про те чутку, - тож: Ісус не міг одверто ввійти в місто, а перебував осторонь у місцях усамітнення. І приходили до нього звідусюди.

Лк 1,26-27  Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія

Лк 2,39-51 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.” Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

Мт 2,23 і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

Мт 13,54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?

Мк 6,1 І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні

Лк 2,42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.

Йн 18,20 Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки.

Діян 17,2 Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.»

Діян 13,14-16 Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали. А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.» Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!

Лк 20,42  Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене,

Діян 7,42 І відвернувся Бог і видав їх, щоб служили небесному війську, як то написано у книзі пророків:

Діян 13,15-27 А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.» Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте! Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї. І сорок років годував у пустині; вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю, майже по чотириста п'ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла. Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років. Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю. З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса, під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння. Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.

Іс 61,1-3 Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув'язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених, звеселити засмучених Сіону, замість попелу дати їм вінець, єлей веселощів - замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу, - і зватимуть їх дубами справедливости, посадкою Господа на його славу.

Пс 45,7 Престол твій, Боже, по віки вічні; берло правоти - берло царства твого.

Іс 11,2-5 Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею - своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки.

→ Іс 42,1 Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду.

Іс 59,21 Щождо мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від моїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, - слово Господнє, - віднині й повіки.

Іс 61,1 Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув'язненим відкрити очі,

Чис 11,25-26 І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними; і взявши з духу, що був на ньому, поклав на сімдесятьох старших; як тільки спускався на них дух, то вони пророкували, а поза тим не пророкували. Двоє чоловіків залишилися були в таборі: один на ім'я Елдад, а другий Медад; і спустився на них дух; були вони записані, але не вийшли були до намету, отож стали вони пророкувати в таборі.

Мт 3,16 А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього.

Йн 1,32-33 Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом.

Йн 3,34 Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.

Діян 10,38 про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.

Втор 34,9 А Ісус Навин наповнивсь духом мудрости, бо Мойсей поклав був на нього свої руки; тож і слухали його сини Ізраїля і чинили, як заповідав Господь Мойсеєві.

Йн 14,17 Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас.

Йн 15,26 Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.

Йн 16,13 Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.

1Кор 1,30 Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Еф 1,17-18 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об'явлення, щоб його добре спізнати; щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими,

Кол 1,8-9 Він і виявив нам любов вашу духовну. Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні,

Кол 2,2-3 щоб потішити серця їхні, в любові з'єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни - Христа, в якому сховані всі скарби мудрости і знання.

2Тим 1,7 Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости.

Як 3,17-18 А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна. Плід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить.

Іс 33,6 Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.

Прип 2,5-9 тоді ти збагнеш острах Господній, | тоді знайдеш пізнання Бога. Господь бо дає мудрість, | і з його уст виходить знання й розсудливість. Він для праведних зберігає допомогу; | він щит для тих, що ходять чесно. Він стежки правоти пильнує, | він береже дорогу своїх вірних. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, | прямодушність і всяку путь добру,

Лк 2,52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.

Йов 12,11 Хіба не вухо слова розрізняє?

Йов 34,3 Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.

Флп 1,9-10 Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді, щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,

Євр 5,14 Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?

1Сам 16,7 Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.»

2Сам 14,17 Слугиня твоя подумала: нехай слово мого пана-царя заспокоїть мене, бо цар, мій пан, немов той янгол Божий, що вислуховує і добро і зло. Нехай же Господь, Бог твій буде з тобою!”
1Цар 3,9.28

Йн 7,24 Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!»

Йн 8,15-16 Ви судите за тілом - я не суджу нікого. Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене.

1Кор 2,13-15 про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, - духовні речі духовними словами подаючи. Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється. Духовна ж - судить усе, а її ніхто не судить.

1Кор 4,3-5 Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу. Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь. Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.

Іс 42,1-4 Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду. Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки. 

Іс 50,4 Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав.

Іс 59,21 Щождо мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від моїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, - слово Господнє, - віднині й повіки.

Пс 2,2-6 Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника: “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!” Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує. Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить: “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”

Дан 9,24 Сімдесят седмиць призначено для твого народу і для твого святого міста, аж доки не буде кінець злу, не запечатають гріх і не спокутують беззаконство, та поки не буде приведено вічну справедливість, покладено печать на видіння та на пророків і помазано святе над святими.

Йн 1,41 Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос.»

Діян 4,27 Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,

Діян 10,38 про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.

Лк 6,20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже.

Лк 7,22 У відповідь Ісус сказав їм: “Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;

Іс 29,19 І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.

Мт 5,3 “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

Мт 11,5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

Як 2,5 Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?

2Хрон 34,27 Тому, що ти послухав моїх слів, тому що пом'якшало твоє серце, і ти смирився перед Богом, почувши його слова про це місце та про його мешканців і, смирившись передо мною, роздер на собі одежу й плакав передо мною, то й я вислухав тебе, -слово Господнє.

Пс 34,18  Візвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх.

Пс 51,17 Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою

Пс 147,3 Розбитих серцем він ізціляє і перев'язує їх рани

Іс 57,15 Так бо говорить Всевишній, Вічноживий, Святий на ім'я: «Я живу високо у святині, та й із скрушеним і смиренним духом, щоб оживляти дух смиренних, щоб оживляти серце скрушених.

Іс 66,2 Все моя рука зробила, і так усе те сталося, - слово Господнє. Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого й скрушеного духом, і на того, Що тремтить перед моїм словом.

Єз 9,4 І сказав йому Господь: «Пройди посеред міста, посеред Єрусалиму, та й поклади знак на чолі в людей, що зідхають і сумують із-за всіх гидот, що діються посеред нього.»

Пс 102,20 Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,

Пс 107,10-16 Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом, бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього. їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було. Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх. Він вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани. Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами. Бо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви.

Пс 146,7 що пригнобленому чинить правосуддя, що дає хліб голодним. Господь визволяє в'язнів,

Іс 42,7 щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві

Іс 45,13 Я його підняв для перемоги. Я йому рівняю всі путі. Він відбудує моє місто, випустить на волю полонених, та не за викуп і не за дари, слово Господа сил.»

Іс 49,9-25 щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.» Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими. А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!» Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною. Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають. Поглянь навколо очима твоїми, подивися! Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, - слово Господнє, - усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся. Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко. І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.» Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих? Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?» Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг. І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах. Царі будуть тобі за вихователів; їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.» Хіба в потужного можна вирвати здобич? Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон? Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть. Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю. 

Іс 52,2-3 Струсни з себе порох, устань, Єрусалиме, бранцю! Скинь ланцюги з твоєї шиї, бранко, дочко сіонська! Бо так говорить Господь: «Ви продані були нізащо і будете викуплені не за гроші.»

Зах 9,11-12 Щождо тебе, з-за крови союзу твого, я визволю полонених твоїх із ями, що в ній води немає. Повертайтесь до твердині, о надії в'язні! Сьогодні я оповіщаю, що я тобі поверну вдвоє

Кол 1,13 Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина

Пс 146,8 Господь відкриває сліпим очі, Господь випростовує похилих, Господь праведників любить.

Іс 29,18-19 Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми. І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.

Іс 32,3 Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати

Іс 35,5 Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться.

Іс 42,6-18 «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві. Я - Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам. Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.» Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці! Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають! Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять! Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає. Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко. Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера. Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги - на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу. Вони повернуться назад, окриті великим соромом, вони, що на кумирів уповали та до бовванів казали: Ви боги наші! Слухайте, глухі! Глядіть, сліпі, дивіться! 

Іс 60,1-2 Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з'явилась над тобою.

Мт 4,16 Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, - зійшло їм світло.”

Мт 9,27-30 І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!” І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” – “Так, Господи!” - кажуть йому ті. . Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!” І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.”

Мт 11,5 Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

Йн 9,39-41 Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?» Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми - Мойсеєві учні! . Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.» У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.

Йн 12,46 Я - світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві

Діян 26,18 щоб їм відкрити очі, щоб вони повернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога, та щоб вірою в мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими.

Еф 5,8-14 Ви були колись темрявою, тепер же - світлом у Господі: поводьтеся ж як діти світла. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що Господеві подобається. Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте, бо що ті люди потай виробляють, соромно й казати. Все, що ганиться, стає у світлі явним, а все, що виявляється, стає світлом. Тому говорить: “Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!”

1Сол 5,5-6  бо всі ви - сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. Не спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі!

1Пет 2,9 Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло

1Йн 2,8-10 Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить. Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі. Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння.

Бут 3,15 Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту."

Іс 42,3 Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду.

Мт 12,20 Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги.

Лк 19,42 кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!

 → Втор 5,29 Якби ж то в них та було таке серце, щоб мали острах передо мною та й завжди пильнували всіх моїх заповідей! Вони були б щасливі, вони самі й діти їхні, повіки!

Втор 32,29 Якби вони були розумні, то збагнули б, зрозуміли б, який кінець їм буде.

Пс 81,13 І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!

Іс 48,18 Якби ж то ти вважав на мої повеління! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя - як хвилі в морі.

Єз 18,31-32 Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля? Мені бо не люба смерть грішника, - слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть! 

Єз 33,11 Скажи їм: Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?

Лк 19,44 вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені - за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.”

Пс 32,6 Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих -вони до нього не досягнуть.

Пс 95,7-8 Бо він наш Бог, і ми народ його пасовиська, і його руки отара. Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні! «Не будьте тверді серцем, як у Меріві, як у день Масси в пустині,

Іс 55,6 Шукайте Господа, покіль його можна знайти! Взивайте до нього, покіль він близько!

Йн 12,35-36 Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде. Поки у вас світло - віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.

2Кор 6,1-2 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно. Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння.»

Лк 1,77-79 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Лк 2,10-14 Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:  Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.” І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”

Лк 10,5-6 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому! І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.

Діян 10,36 Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.

Діян 13,46 Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.

Євр 3,7-15 Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині, де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали! Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!» Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха. Бо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку, як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.»

Євр 10,26-29 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви, а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників. Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках. . Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?

Євр 12,24-26 і до Ісуса, посередника нового завіту, і до крови очищення, що промовляє краще, ніж кров Авелева. Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє; бо коли ті, що зреклися того, який говорив на землі, не уникнули кари, то скільки більше ми, коли відвернемося від того, хто говорить з неба. Того, голос якого колись був захитав землю, а нині обіцяв, кажучи: «Ще раз я захитаю не лиш землю, але й небо.»

Іс 6,9-10 І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте! Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.»

Іс 29,10-14 Бо Господь вилив дух задубіння, він замкнув ваші очі, він закрив вам голови. Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю; дають її письменному й кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а він відказує: «Не можу, бо вона під печаттю.» І дають книгу тому, що неписьменний, і кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а той відказує: «Я ж неписьменний.» І сказав Господь: «Через те, що цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене, і страх його передо мною - то лише вивчена заповідь людська, тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.

Іс 44,18 Вони не знають, вони не розуміють нічого, бо очі в них заплющені й не бачать нічого, і серце в них не розуміє.

Мт 13,14-15 На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх.

Йн 12,38-41 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об'явилось?» Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.» Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.

Діян 28,25-27 І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших кажучи:  Піди до цього народу і скажи: Ви слухатимете вухами, і не зрозумієте, дивитиметесь очима, і не побачите. Бо серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх.

Рим 11,7-10 Що ж? Чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи, як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.» А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату. Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.

2Кор 3,14-16 але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покрівець на серці їхнім. «Та коли звертається до Господа, спадає покрівець.»

2Кор 4,3-4 А коли наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть; у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий.

2Сол 2,9-12 Поява бо того буде під діянням сатани з усякого роду силою, із знаками і з неправдивими чудами та всяким брехливим обманом для тих, які гинуть, бо вони не прийняли любови правди, щоб їм спастися. І тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх вірити неправді, - щоб засуджені були всі ті, які не увірували в правду, а милуються з неправедности

Лев 25,8-54 Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев'ять років, і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій; і вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого. П'ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка, бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його. В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости. Якщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного. По числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив. Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі. Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я - Господь, Бог ваш. Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно, і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно. Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю? - то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки. А як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев'ятого року, - поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого. А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене. Тим то по всім краю, де ваша власність, допустите право на викуп землі. Ось чому, коли твій брат зубожіє й продасть дещо зо своєї посілости, його близький родич може прийти з правом викупу й викупити, що продав брат його. А коли в когось нема викупника, а сам же він здобудеться на те, щоб викупити, то нехай порахує роки від продажу, і поверне решту (належности) тому, кому продав, і повернеться до своєї посілости. Коли ж він не спроможеться настільки, щоб звернути йому, то нехай продане буде аж до ювілейного року в того, хто купив; а як буде об'явлено ювілей, він повернеться до своєї посілости. Коли хтось продасть житловий дім в обведеному муром місті, то він матиме право викупу до кінця року від часу продажу; цілий рік матиме право викупу. Якщо ж не викупить до кінця повного року, то дім, що в обведеному муром місті, буде назавжди того, хто його купив і нащадків його; не буде вільним під час ювілею. Хати по селах, що не обведені навколо муром, вважатимуться нарівні з полями, що в краю; вони матимуть право викупу і під час ювілею будуть звільнені. Щождо міст левітів, то доми, Що будуть там їхньою власністю, можуть бути викуплені ними повсякчасно. А коли хто з левітів не викупить дому, що був проданий У місті їхньої власности, то дім під час ювілею буде вільний; доми бо в містах левітів - це їхня власність посеред синів Ізраїля. І вигони навкруги їхніх міст не можна продавати, бо це їхня віковічна власність. Якщо твій брат зубожіє й буде в злиднях у тебе, допоможи йому, наче б він був приходень або комірник, щоб він міг жити при тобі. Не братимеш від нього відсотків, ані лихви, а боятимешся Бога твого, й нехай брат твій живе при тобі. Грошей не позичатимеш йому на відсотки, і не даватимеш йому харчів на лихву: я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаан-землю, і бути в вас Богом. Коли брат твій зубожіє в тебе й продасться тобі, ти не присилуєш його до невільничої праці; нехай буде при тобі як наймит, як комірник, і нехай служить тобі до ювілейного року, а тоді нехай відійде від тебе на волю, сам він і його діти, і нехай повертається до своєї родини, нехай повернеться й до посілости батьків своїх. Бо вони мої слуги, що їх я вивів із Єгипетської землі; їх не можна продавати, як запродуують невільників. Не верховодитимеш над ним із суворістю, боятимешся Бога твого. Щодо раба та рабині тобі до послуг, то в народів, що навколо вас, набувайте собі раба та рабиню. Так само з дітей комірників, що перебувають у вас, і з їхніх сімей, що народились у вашім краю, можете собі купувати рабів і тримати їх собі як власність. Ви можете навіть зоставити їх вашим дітям після вас як власність у спадщині і назавжди послуговуватись ними; над братами ж вашими, дітьми Ізраїля, - не верховодитимете одне над одним із суворістю. Якщо чужинець або комірник, що перебуває коло тебе, забагатіє, брат же твій у нього заборгує та й продасться чужинцеві або комірникові, чи нащадкам родини чужинця, то після того, як продався, матиме право на викуп; хтонебудь із братів його може викупити його; або його дядько, або син дядька, або хтось із кревних, з його родини, може викупити його, або сам може викупитися, як його спромога. Він полічить із тим, хто купив його, від року, коли йому продався, аж до ювілейного року, і ціна, що за неї продався, буде відповідна до лічби років, немов би йшло про наємну заплату в нього. Якщо ще багато років зостанеться, то відповідно до них та ціни, що за неї його куплено, поверне вартість свого викупу. Коли ж мало років зостанеться до ювілейного року, то нехай, полічивши їх, відповідно до них заплатить викуп за себе. Як наймит, з року в рік, буде в нього; нехай не поводиться з ним суворо на твоїх очах. Коли ж не викупиться таким робом, то вийде на волю в ювілейнім році, сам він і діти його з ним,

Чис 36,4 Та як у синів Ізраїля настане ювілей, то їхня спадщина приєднається до того коліна, до котрого вони пристануть, і батьківський приділ нашого коліна зменшиться їхньою спадщиною.”

Іс 61,2 проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених,

Іс 63,4 Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.

2Кор 6,1 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.

Мт 20,26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. 

→ Мт 23,8-12 Ви ж не давайте себе звати: Учителю, – один бо ваш Учитель, ви ж усі брати. Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець – той, що на небі. Ані наставниками не звіться, один бо ваш Наставник –Христос. Найбільший з вас буде вам слугою. Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений.

Мк 9,35 Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."

Мк 10,43-45 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."

Лк 14,7-11 Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу: “Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе, і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе: Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце. А навпаки: коли тебе запросять, іди й займи останнє місце, щоб, коли прийде той, що тебе покликав, сказав до тебе: Друже, сідай вище! Тоді буде тобі честь перед усіма, що сидітимуть з тобою. Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.”

Лк 18,14.36 Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, - вивищений.” Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.

2Кор 1,24 Не начебто ми панували над вашою вірою, але ми хочемо співпрацювати - вам на радість; бо ви щодо віри стоїте міцно. 

2Кор 10,4-10 бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові; ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений. Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми. Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився, - щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати. Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його - жалюгідна.

1Пет 5,3 і не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада.

2Йн 1,9-10 Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має. Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте.

Одкр 13,11-17 І бачив я іншого звіра, що виходив із землі, і мав два роги, немов агнець, а говорив, як дракон. І владою від першого звіра всією діє перед ним, і зневолює землю і тих, що мешкають на ній, щоб поклонилися звірові першому, в якого загоєна рана смерти. Чинить знамення великі, так що й огонь зводить з неба на землю перед людьми. І знаджує тих, що живуть на землі, знаменнями, котрі дано йому чинити перед звіром, кажучи тим, що живуть на землі - зробити образ звіра, який має рану від меча і живий. Дано йому надати дух в образ звіра, щоб і говорив образ звіра і діяв так, аби, скільки їх не поклоняться образові звіра, були повбивані. І заподіює всім, малим і великим, і багатим і вбогим, і свобідним і невільникам, щоб дано було їм клейно на руку їхню праву або на чола їхні; щоб жоден не міг купити чи продати, крім того, хто має клейно, ім'я звіра або число імени його.

Одкр 17,6 Я бачив, що жінка впилася від крови святих і від крови свідків Ісуса. І я дивувався, бачивши її, дивуванням великим.

Мт 25,44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили

Мт 27,55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:

Єз 24,13 Від нечистоти твоїх злочинів я хотів очистити тебе, та ти не хотіло очиститись від твоєї нечистоти; тому не очистишся більше, аж докіль я не зжену мого гніву на тобі.

Діян 13,5 Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.

2Тим 1,18 Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.

Флм 1,13 Я хотів його затримати біля себе, щоб він замість тебе служив мені в кайданах Євангелії.

Євр 1,14 Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?

1Пет 4,11 Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь.

Лк 5,3 Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.

Мт 5,1-2 Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; а він, відкривши уста, почав навчати їх:

Мт 13,1-2 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.

Йн 8,2 Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх.

Діян 13,14-16 Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали. А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.» Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!

Діян 16,13 Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.

Лк 19,48 та не знаходили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.

Діян 3,12 Побачивши це Петро, промовив до народу: «Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього? Чому ви дивитесь на нас, немов би ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить? 

Лк 10,23-24 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”

Мт 13,14 На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –

→ Іс 6,9-10 І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте! Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.»

Єз 12,2 «Сину чоловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони дім бунтарів.

Мк 4,12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."

Лк 8,10 Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.

Йн 12,39-40 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:  «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»

Діян 28,25-27 І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших кажучи: Піди до цього народу і скажи: Ви слухатимете вухами, і не зрозумієте, дивитиметесь очима, і не побачите.  Бо серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх.

Рим 11,8-10 як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.» А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату. Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.» 

2Кор 3,14 але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.

Йн 4,25-26 Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.» А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.»

Йн 5,39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене!

Діян 2,16-18.29-33 Але це те, що був сказав Пророк Йоіл: - І буде останніми днями, - каже Бог, - я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись. І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати. Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день. Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона, він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління. Оцього Ісуса Бог воскресив, - ми всі цьому свідки. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.

Діян 3,18 та Бог здійснив це так, що наперед звістив устами всіх пророків, що Христос має страждати.