Середа

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Євр 10, 11-18

Читання з Послання до євреїв.

Брати! Кожний священник стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. Христос же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг. Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються. Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним: «Оце завіт, який Я укладу з ними по тих днях, – говорить Господь, – дам Мої закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум, і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!» А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 110, 1-2. 3-4

Рефрен: Христос навіки наш Первосвященик.

1.Промовив Господь до Господа мого: †

«Сядь по Моїй правиці, *

доки не покладу Твоїх супостатів †

для ніг Твоїх підніжком ».

Жезл Твоєї сили Господь пошле з Сіону, *

тож пануй між своїми ворогами!

2.В Тебе влада в дні Твоєї могутності, †

у святості сяйві, *

із лона Я породив Тебе перед ранньою зорею.

Поклявся Господь – і не буде жалкувати: *

«Ти – священик навіки за чином Мелхіседека!»

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Алілуя, алілуя, алілуя.

Зерно – це Слово Боже, а сіяч – Христос;

кожен, хто Його знайде, житиме повіки.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 4, 1-20

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу знову почав Ісус навчати біля моря. І зібрався до Нього надзвичайно великий натовп, так що Він сам, увійшовши в човен, сидів на морі, а весь натовп був край моря, на землі . І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у своєму навчанні: «Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти. І сталося, що коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та видзьобали його. А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не мало достатньо землі, й відразу зійшло, бо земля була неглибока. А як сонце піднялося, – зів’яло і, не маючи коріння, засохло. А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду. Ще інше впало на добру землю; і давало плід, що сходив і зростав, і принесло: одне – в тридцять, одне – в шістдесят, а одне – в сто разів». І сказав: «Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!» А коли Він залишився сам, ті, які  були з Ним разом з Дванадцятьма, запитали Його про ці притчі. І Він відповів їм: «Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе стається в притчах, щоб, дивлячись, бачили – і не побачили; і слухаючи, чули – і не зрозуміли; щоб вони не навернулися і щоб їм не було прощено!» І каже їм: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі? Сіяч сіє слово. Ось ті, які  при дорозі, де сіється слово: як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них. А ті, котрі  на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його, але не мають у собі  кореня і нестійкі; потім, коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються. А інші є ті, які  посіяні в тернях: це ті, які  почули слово, але клопоти цього віку й зваба багатства та пожадання всього іншого, входячи, заглушують слово – і воно стає без плоду. А ось ті, які  посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять плід: один – у тридцять, один – у шістдесят, а один – у сто разів!» Слово Господнє.

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:

*Час (хоча б 15 хв., краще 30)

*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)

*Зручна і достойна позиція тіла

*Дотримуйся методу Lectio Divina

ХОДИТИ У СВЯТОМУ ДУСІ - ОЗНАЧАЄ ДОЗВОЛИТИ СЛОВУ ПРЕОБРАЗИТИ СЕБЕ 

29.01.2025, середа   

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 4, 1-20

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу знову почав Ісус навчати біля моря. І зібрався до Нього надзвичайно великий натовп, так що Він сам, увійшовши в човен, сидів на морі, а весь натовп був край моря, на землі . І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у своєму навчанні: «Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти. І сталося, що коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та видзьобали його. А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не мало достатньо землі, й відразу зійшло, бо земля була неглибока. А як сонце піднялося, – зів’яло і, не маючи коріння, засохло. А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду. Ще інше впало на добру землю; і давало плід, що сходив і зростав, і принесло: одне – в тридцять, одне – в шістдесят, а одне – в сто разів». І сказав: «Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!» А коли Він залишився сам, ті, які  були з Ним разом з Дванадцятьма, запитали Його про ці притчі. І Він відповів їм: «Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе стається в притчах, щоб, дивлячись, бачили – і не побачили; і слухаючи, чули – і не зрозуміли; щоб вони не навернулися і щоб їм не було прощено!» І каже їм: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі? Сіяч сіє слово. Ось ті, які  при дорозі, де сіється слово: як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них. А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його, але не мають у собі кореня і нестійкі; потім, коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються. А інші є ті, які посіяні в тернях: це ті, які  почули слово, але клопоти цього віку й зваба багатства та пожадання всього іншого, входячи, заглушують слово – і воно стає без плоду. А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять плід: один – у тридцять, один – у шістдесят, а один – у сто разів!» 

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)

Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”

Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

• Основне питання, яке напрошується після прочитання притчі про сіяча - це питання про ціль, питання про те, навіщо сіяч сіє те зерно? Який є намір сіяча по відношенню до насіння? Якби таке питання поставили фермеру, відповідь була б дуже простою -  посіяне насіння має принести врожай. Чим більший, тим краще. Переносячи це порівняння на своє духовне життя, подумай, що означає, що Ти маєш принести врожай? Якого роду? Або інакше кажучи - якого плоду очікує від Тебе Христос? 

• Читаючи текст, легко помітити, що Ісус не зосереджує уваги ні на самому насінні, ні на сіячі, а на тому, що відбувається з насінням, на ситуаціях, в яких насіння приносить плід, або не приносить. Ісус показує 3 ситуації, яких слід остерігатися, бо в них насіння не приносить плоду: 

Посіяні на дорозі - це ті, хто поверхневі і не намагаються зрозуміти Слово; посіяні на камені - це ті, чий ентузіазм щодо життя з Богом короткотривалий, тимчасовий. Вони не поглиблюють свого духовного життя, тому негаразди і життєві випробування збивають їх з ніг. Посіяні серед терня - це всі ті, хто надмірно турбуються про цьогочасне буття - багатства, славу, земні задоволення. Чи знаходиш себе в одній з цих груп? В якій саме? Чому? 

• З іншого боку, Ісус показує якості всіх тих, чий ґрунт у серці є родючим. "А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять плід" - слухають, тобто мають бажання зрозуміти Слово, побачити, чого воно від них очікує. Вони приймають - тобто сприймають його серйозно, приймають рішення змінити своє життя так, як цього очікує Слово, і залишаються вірними Йому. І через цю вірність вони приносять плід. Чи до Слова, над яким роздумуєш, ставишся серйозно, тобто чи приймаєш життєві рішення, рахуючись з очікуваннями Божого Слова?         

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)

Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так: 

Ісусе, прославляю Тебе, того який приніс мені свободу, завдяки Тобі зло не може нічого мені зробити, Ти вливаєш в моє серце мир, який перевищує всяке знання.           

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія) 

Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе: 

„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”