Четвер

Тими днями начальник охорони зі слугами, привівши апостолів, поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх, кажучи: «Чи не заборонили ми вам виразно навчати в це Ім’я? Та ось ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цієї людини?»
Та Петро й апостоли у відповідь сказали: «Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог підняв Його своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізрáїлеві покаяння і прощення гріхів. І ми є свідками щодо цих слів та Дух Святий, якого дав Бог тим, хто кориться Йому!»
Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

Слово Боже.

Благословлятиму Господа в кожному часі, — *
хвала Його на моїх устах постійно.
Скуштуйте і побачите, який Господь добрий. *
Блаженний чоловік, що покладає на Нього надію.

Обличчя Господнє — проти тих, які зло чинять, *
щоб вигубити із землі про них всяку пам’ять.
Вони закликали — і Господь почув їх *
та визволив їх від всякого горя.

Господь близький до тих, чиї серця у скрусі, *
і спасе пригноблених духом.
У праведного скорбот багато, *
та від них усіх Господь його порятує.

℟. Господь Бог чує бідного волання
або: Убогий заволав, і почув Господь його
або: Алілуя

Тому що ти побачив Мене, Томо, ти повірив.
Блаженні ті, які не бачили, а повірили!

Хто приходить згори, Той над усіма. Хто із землі, той земний і по-земному говорить. Хто приходить з неба, Той над усіма, і те, що Він побачив і почув, про це і свідчить; але Його свідчення ніхто не приймає. Хто ж прийняв
Його свідчення, той завірив, що Бог правдивий.
Бо Кого Бог послав, Той говорить Божі слова, тому що не міркою Бог дає Духа. Отець любить Сина і дав усе в Його руку. Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто Сину не кориться, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому.

Слово Господнє.

Тими днями начальник охорони зі слугами, привівши апостолів, поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх, кажучи: «Чи не заборонили ми вам виразно навчати в це Ім’я? Та ось ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цієї людини?»
Та Петро й апостоли у відповідь сказали: «Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог підняв Його своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізрáїлеві покаяння і прощення гріхів. І ми є свідками щодо цих слів та Дух Святий, якого дав Бог тим, хто кориться Йому!»
Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

•  "Заборонили ми вам виразно навчати в це Ім’я". Петро та апостоли чують від релігійних лідерів того часу, що вони щось їм заборонили і забороняють. Забороняють навчати в ім'я Ісуса. Чи можна заборонити людині робити те, що народжується в її серці, походить від Святого Духа і стає сприйняте людиною? На прикладі поведінки апостолів і багатьох святих, таких як Франциск Ассизький, можна побачити, що зовнішні заборони, труднощі і страждання не в змозі зупинити цей процес.

• У наступному уривку з Діянь Апостолів (Дії 3:34-38) читаємо, що один фарисей Гамалиїл, законовчитель, шанований усім народом, один з членів Синедріону (вчитель св. Павло з Тарсу і, ймовірно, учасник дискусії в храмі 12-річного Ісуса з учителями (Лк 2:46-48)), після виведення апостолів, сказав:«Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям. (...). Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться. Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, - щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.

• Якщо ти щось наказуєш і забороняєш своїм близьким або підлеглим, чи замислюєшся ти над тим, що є основною мотивацією того, що ти це робиш? Це швидше через  твої страхи, тривоги, чи для блага їхнього життя або справи, за якою вони хочуть слідувати?

• "Та ось ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цієї людини?»" В Євангелії від Івана (Ів. 11:45-53), відразу після воскресіння Лазаря, відбулося засідання Синедріону і як ми читаємо: "Того ж дня вони вирішили вбити Його (Ісуса)". Ті, які вбили Ісуса руками Пилата і римських воїнів, маючи кров Ісуса на своїх руках, звинувачують апостолів у тому, що апостоли  хочуть навести на них кров Ісуса. Звинувачуючи апостолів, не хочуть визнати того, що вони самі зробили. Чи траплялось тобі звинувачувати інших людей в чомусь? У тому, що вони зробили або мають намір зробити? Чи намагаєшся розпізнати, що приховується у тобі за цими звинуваченнями? Можливо, приховування правди, зняття з себе відповідальності, розчарування, пережитий біль, ......? Ісус не звинувачував нікого, навіть коли з Ним поводилися несправедливо. Він захищався словесно, але не звинувачував. (Пс 34) Господь близький до людей, які покаялись у серці, зміцнює тих, хто занепав духом.

Ісусе лагідний і смиренний серцем, вчини моє серце за Твоїм серцем. Допоможи мені, Ісусе, розпізнати правду про моє серце