Середа

Тими днями піднявся первосвященик і всі, які були з ним, із садукейської течії, – вони наповнилися заздрістю, наклали руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю. Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав: «Ідіть, ставайте в храмі й кажіть народові всі слова цього життя!» Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон й усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести. Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили, кажучи: «В’язницю ми знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але відчинивши, всередині нікого ми не знайшли!» Коли почули ці слова, начальник охорони храму та первосвященики дивувалися, як це все могло статися. Тут прийшов хтось і сповістив їм: «Ось мужі, яких ви посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ». Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.  Слово Боже.

1.Благословлятиму Господа в кожному часі, – *

хвала Його на моїх устах постійно.

Господом хвалитися душа моя буде. *

Хай почують лагідні і звеселяться.

2.Звеличуйте Господа зі мною, *

тож разом Його Ім’я будемо прославляти.

Я шукав Господа, і Він до мене відізвався, *

і визволив мене від усіх моїх страхів.

3.Погляньте на Нього і просвітіться, *

і не будуть засоромлені обличчя ваші.

Цей убогий заволав – і почув Господь його, – *

Він спас його від всякого горя.

4.Господній ангел отабориться навкруги тих, які Його бояться, – *

і їх порятує.

Скуштуйте і побачите, як Господь добрий. *

Блаженний чоловік, що покладає на Нього надію.

Аж так Бог полюбив світ,

що дав свого Єдинородного Сина,

щоб кожний, хто вірить у Нього,

не загинув, але мав життя вічне.

Того часу Ісус сказав Никодиму: «Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби світ був спасенний через Нього. Хто вірить у Нього, того не судять, а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо погані були їхні діла. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби не виявилися його вчинки. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб його діла стали явними, бо зроблені вони в Богові!» Слово Господнє.

Того часу Ісус сказав Никодиму: «Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби світ був спасенний через Нього. Хто вірить у Нього, того не судять, а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо погані були їхні діла. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби не виявилися його вчинки. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб його діла стали явними, бо зроблені вони в Богові!» 

• Сьогоднішнє Євангеліє починається з фрази (Ів 3:16), яку ми знаємо настільки добре, що часто навіть не помічаємо її. Тому я пропоную сьогодні зупинитися лише на ній.

• "Так Бог полюбив світ". Що таке Божа любов до тебе? Чи відчуваєш ти її? Чи бачиш її в собі, в інших і в усьому творінні? Для мене Божа любов - це творець і рушій світу. Все, що ми бачимо, яким є світ навколо нас і якими є ми самі, відбувається з Його Волі. Завдяки цій Любові б'ються наші серця, зароджується нове життя, з'єднуються частинки в зорях, утворюються нові елементи і виробляється енергія. Наші наукові дослідження матерії, походження Всесвіту і таємниці життя відкривають все менші і менші частинки, з яких складається Всесвіт, які знову стають питанням і початком нової таємниці. Для мене це є підтвердженням того, що весь світ є незвіданим, бо його створив незвіданий і всемогутній Бог.

• "Він віддав Сина Свого Єдинородного". Згадаймо історію Авраама та Ісаака. Бог дав Авраамові дитину в старості. Того єдинородного сина Він наказав скласти в жертву, яку, як ми знаємо, пізніше обміняв на ягня. Нагородою за віру був завіт. Уявіть, що відчував Авраам, коли вів Ісаака до жертовного вівтаря? Уявіть себе в цій ситуації. Чи були б ви готові принести таку жертву? А тим часом Бог приносить у жертву Свого Єдиного Сина. ЦЕ І Є БОГ!

• Нарешті, Бог дає нам найважливіше послання. Ми не повинні заслужити цю Любов.Наше завдання - лише повірити в Ісуса Христа, і це нас врятує: "що кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але має життя вічне".

Дякую Тобі, Боже, за Твою Любов і дар творіння. Дякую за те, що Ти віддав Свого Сина, який помер і воскрес, щоб я міг спастися. Слава Тобі, Господи.