ІІ Неділя

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Сир 24, 1-2. 8-12

Читання з Книги Сираха.

Похвала мудрості – у ній у самі й, у Богові знаходить власну похвалу, серед свого народу проголошує власну славу. У згромадженні Всевишнього вона уста розтуляє, перед Його воїнствами проголошує свою славу, серед свого люду звеличується, у святому згромадженні знаходить захоплення, у людному зібранні обраних прославляється, і між блаженними благословляється, коли каже: «Так заповів мені  Творець усього і Той, хто створив мене, намет нап’яв мій та й мовив: “У Якові нехай буде твоя оселя, і твоя спадщина хай буде в Ізраїлі, запусти коріння між Мої ми обраними”. Перед віками, в началі Він створив мене, і я повіки існувати не перестану. У святому наметі перед Ним я служила, і укріпилася я у Сіоні. У місті улюбленім Він оселив мене, і в Єрусалимі – влада моя. Я укорінилася у прославленому народі – у частці Господній, у спадщині Його, і у згромадженні святих – моя оселя». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 147, 12-13. 14-15. 19-20

Рефрен: Втілене Слово між нас оселилось.

1.Хвали Господа, Єрусалиме! *

Сіоне, величай свого Бога!

Адже Він засуви твоїх брам укріпляє, *

всередині тебе синів твоїх благословляє.

2.Дає мир твоїм границям *

і наповняє тебе достатком пшениці.

Посилає на землю свою мову, – *

швидко лине Його слово!

3.Слово своє Він Якову сповіщає, – *

Ізраїлеві – свої присуди і свої настанови.

Він не вчинив так з жодним народом, – *

присудів своїх Він не дав їм знати.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Еф 1, 3-6. 15-18

Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян.

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, який поблагословив нас усяким духовним благословенням на небесах у Христі. Оскільки Він вибрав нас у Ньому перед заснуванням світу, щоб ми були святі  й непорочні перед Ним у любові, наперед призначивши нас для того, щоб усиновити собі  через Ісуса Христа, згідно з уподобанням своєї волі, для прославлення величі своєї благодаті, якою Він обдарував нас в Улюбленому.  Тому і я, почувши про вашу віру, що в Господі Ісусі, та про любов до всіх святих, не перестаю дякувати за вас, згадуючи вас у своїх молитвах, щоби Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа мудрості й об’явлення для Його пізнання, просвітивши очі вашого серця, щоб ви знали, якою є наді я Його покликання, яке багатство слави Його спадщини у святих.    Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. 1 Тим 3, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Слава Тобі Христе, проповідуваний між народами;

слава Тобі, Христе, в Тебе повірили у світі.

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 1, 1-18 (довше), або Йн 1, 1-5. 9-14 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Йоана.

В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила. З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі  повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке приходить у світ: Воно освічує кожну людину. У світі Він був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої  Його не прийняли. А тим, які  прийняли Його, дав владу стати Божими ді тьми, – тим, які  вірять у Його Ім’я; тим, які  ні від крові, ні від бажання плоті, ні від бажання чоловіка, але від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

Кінець коротшого фрагменту

Йоан свідчить про Нього і волає, кажучи: «Він був тим, про кого я говорив, що Той, хто іде за мною, був переді мною, оскільки був раніше від мене!» Адже з Його повноти ми всі одержали благодать за благодать, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, – Він явив. Слово Господнє.

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:

*Час (хоча б 15 хв., краще 30)

*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)

*Зручна і достойна позиція тіла

*Дотримуйся методу Lectio Divina

ПРИЙНЯТИ ГОСПОДА ОЗНАЧАЄ БУТИ ВІДКРИТИМ НА СЛОВО БОЖЕ, НАПИСАНЕ В ПИСАННІ.       

05.01.2025, неділя    

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

Йн 1, 1-18 (довше), або Йн 1, 1-5. 9-14 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Йоана.

В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила. З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі  повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке приходить у світ: Воно освічує кожну людину. У світі Він був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої  Його не прийняли. А тим, які  прийняли Його, дав владу стати Божими ді тьми, – тим, які  вірять у Його Ім’я; тим, які  ні від крові, ні від бажання плоті, ні від бажання чоловіка, але від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

Кінець коротшого фрагменту

Йоан свідчить про Нього і волає, кажучи: «Він був тим, про кого я говорив, що Той, хто іде за мною, був переді мною, оскільки був раніше від мене!» Адже з Його повноти ми всі одержали благодать за благодать, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, – Він явив.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)

Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”

Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

• У сьогоднішньому Євангелії Бог відкриває нам силу Свого Слова. Саме Воно було перед створенням світу і саме Слово породило все, що нас оточує. 

Якщо подивишся на розповідь про створення світу в книзі Буття, то помітиш, що саме Слово, сказане Богом, створило світ навколо нас. Якщо вчитаємося в Біблію, то помітимо, що саме Боже Слово вело обраний народ і готувало його до приходу Месії. Євреї так шанували Його, що коли сам Бог оголосив їм своє ім'я, вони не вимовляли його повністю. 

• У сучасному світі ми перестали звертати увагу на сказане слово. У вирі інформації, що надходить з різних джерел, ми перестаємо звертати увагу на слова, що її описують. 

Дуже часто саме зображення стає носієм інформації, а коментар лише підсилює його зміст. Технології дозволяють нам спілкуватися без необхідності писання, і навіть коли ми використовуємо текст, це дуже часто короткі речення, часто стилістично і орфографічно неправильні. Цей шум відволікає нас і відвертає увагу від сенсу того, що ми говоримо або чуємо. Сатана є сіячем плутанини і хоче заглушити Слово Боже, щоб воно не приносило плодів у нашому житті (див. Мт 13:1-9). 

• Тим часом, у сьогоднішньому Євангелії ми знаходимо: “В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово". Слово, яке записане на сторінках Біблії, походить від Бога і є Богом. Читаючи Святе Письмо, ми стаємо перед Ним, щоб дізнатися, що Він хоче зробити в нашому житті. Чи усвідомлюєш ти важливість цієї зустрічі? Роздумуючи над Божим Словом, чи звертаєш увагу на кожне слово, шукаючи те, яке найбільше тебе зачіпає, інтригує чи зворушує? Чи прагнеш, щоб таке слово, фраза або образ з прочитаного уривка супроводжували тебе протягом усього дня? Чи займає Святе Письмо гідне місце у твоєму домі?   

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)

Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так: 

Господи Боже, дякую за Твоє Слово, яке Ти звертаєш до мене через сторінки Святого Письма. Прошу Тебе про дари Святого Духа, щоб я міг відповідально і відкрито приймати Твоє Слово.  

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія) 

Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе: 

„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”

Бут 1,1 На початку сотворив Бог небо й землю. 

Притч 8,22-31 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, - я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. 

Еф 3,9 і навчити всіх про спасенний задум тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який створив усе;

Кол 1,17 Він раніш усього, і все існує в ньому.

Євр 1,10 І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх.

Євр 7,3 без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, - зостається священиком повіки.

Одкр 1,2-11 який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і все, що він бачив. Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час - близько. Йоан сімом Церквам, які в Азії: Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його, і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров'ю своєю, і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, - йому слава і влада на віки вічні! Амінь. От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь. Я - Альфа і Омега, початок і кінець - говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель. Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, - за слово Боже і за свідчення Ісуса. Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми, який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.» 

Одкр 2,8 І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий:

Одкр 21,6 І сказав мені: «Сталося. Я - Альфа і Омега, початок і кінець. Я спраглому дам даром від джерела води життя.

Одкр 22,13 Я - Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній.

1Йн 1,1 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя

→ 1Йн 2,13 Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого

Притч 8,22-31 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, - я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. 

Іс 41,4 Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, - я Господь, я перший, я і з останніми той самий.

Мих 5,2 Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля.

Йн 8,58 І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.» 

Одкр 1,8-11 От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь. Я - Альфа і Омега, початок і кінець - говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель. Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, - за слово Боже і за свідчення Ісуса. Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми, який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.»

Одкр 1,17-18 Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я - перший і останній, і живий; і стався мертвий, і от - я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.

Одкр 2,8 І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий:

1Йн 4,14 І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина - Спаса світу.

Лк 1,2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

Дії 1,3 Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

Дії 4,20 «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»

2Пет 1,16-18 Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.» І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

Лк 24,39 Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”

Йн 20,27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, - а віруючий!»

1Йн 5,7 бо троє свідчать:

Йн 5,26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі 

Одкр 19,13 Одягнений він в одежу, побагрену кров'ю; і зветься ім'я його - Слово Боже.

1Йн 5,7 бо троє свідчать:

Одкр 19,13 Одягнений він в одежу, побагрену кров'ю; і зветься ім'я його - Слово Боже.

Йн 16,28 Я вийшов від Отця і прийшов на світ - і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.»

Йн 17,5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

Притч 8,22-30 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, - я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно,

1Йн 1,2 а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося,

Йн 10,30-33 Я і Отець - одно.» Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але - за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»

Йн 20,28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»

Пс 45,6 Стріли твої гострі, народи коряться тобі, і царських ворогів серце вмліває.

Іс 7,14 Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

Іс 9,6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.

Іс 40,9-11 Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш! Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього. Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»

Мт 1,23 “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.”

Рим 9,5 їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки. Амінь.

Флп 2,6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,

1Тим 3,16 А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.

Тит 2,13 чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,

Євр 1,8-13 А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.» До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?» 

2Пет 1,1 Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:

1Йн 5,7-20 бо троє свідчать: Дух, вода і кров, і оті троє - водно. Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що він нам свідчить про Сина свого. Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого. І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім'я Сина Божого. І ось те довір'я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас. І коли знаємо, що він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили. Коли хто бачить брата свого, який грішить гріхом не на смерть, нехай молиться, і він дасть йому життя, тим, що грішать не на смерть; бо є гріх, що веде на смерть, і я не за цей кажу, щоб молитися. Всяка несправедливість - гріх, але є гріх, що не веде до смерти. Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає. Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому. Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне. 

Йн 8,58  І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.»

Йн 3,2 Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.»

Йн 7,50-51 Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»

Йн 12,42-43 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги; славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.

Йн 19,38-39 Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, - але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло. А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.

Суд 6,27 Узяв тоді Гедеон десять чоловік із своїх слуг і вчинив, як повелів йому Господь; але що боявся родини батька свого й мешканців міста, замість робити це днем, зробив вночі.

Іс 51,7 Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь!

Флп 1,14 і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже. 

Йн 5,17-19 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.» За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його - не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові. І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.

Бут 1,1-26 На початку сотворив Бог небо й землю.Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: "Нехай буде світло!" І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло - день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок - день перший. Тоді сказав Бог: "Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!" І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь - небо. І був вечір і був ранок - день другий. Тоді сказав Бог: "Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з'явиться суша." І так сталося. І назвав Бог сушу - земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: "Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі." І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок - день третій.  Тоді сказав Бог: "Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю." І так сталося. І зробив Бог два великі світила: світило більше - правити днем, а світило менше - правити ніччю, і зорі. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок - день четвертий. Тоді сказав Бог: "Нехай закишать води живими створіннями й нехай птаство літає над землею попід твердю небесною." І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре; і благословив їх Бог, кажучи: "Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі." І був вечір і був ранок - день п'ятий. Тоді сказав Бог: "Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом." І сталося так. І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. Тож сказав Бог: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі."

Пс 33,6 Словом Господнім створене небо, і подихом уст його - вся його оздоба.

Пс 102,25 Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!

Іс 45,12-18 Я створив землю і витворив на ній чоловіка. Я власними руками розпростер небо, я повеліваю всьому його війську. Я його підняв для перемоги. Я йому рівняю всі путі. Він відбудує моє місто, випустить на волю полонених, та не за викуп і не за дари, слово Господа сил.»  Так говорить Господь: «Дорібок Єгипту й прибуток Кушу та савеї високорослі перейдуть до тебе й стануть твоїми, підуть слідом за тобою, пройдуть у кайданах. Перед тобою падуть ниць, будуть тебе благати: Лише в тебе Бог, і немає іншого, немає іншого Бога! З тобою ж - Бог тайний, Бог Ізраїля, Спаситель! Усі вони окриються ганьбою й стидом, і підуть геть застиджені майстри кумирів. Ізраїля спасе Господь спасінням вічним; ви не зазнаєте стиду та сорому по віки вічні.» Бо так говорить Господь, творець неба, - він, Бог, що сотворив землю, що сподіяв її та укріпив її; не створив її пустою, він создав її, щоб на ній жили: «Я Господь, і іншого немає!

Еф 3,9 і навчити всіх про спасенний задум тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який створив усе;

Кол 1,16-17 бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому.

Євр 1,2 За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. 

→ Бут 49,1 Тоді Яків прикликав своїх синів і каже: "Зберіться, і я повім вам, що спіткає вас у днях прийдешніх

Чис 24,14 Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, - ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”

Втор 4,30 Коли ж стане тобі скрутно й коли опадуть тебе всі ці лиха, ти при кінці днів повернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш його голос.

Втор 18,15 Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися.

Втор 31,29 Знаю бо добре, що після моєї смерти ви зіпсуєтеся зовсім і звернете з дороги, що її я вам заповідав; що в майбутності впаде на вас лихо за те, що чинитимете зло перед очима в Господа, приводивши його до гніву ділами ваших рук.»

Іс 2,2 На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї.

Єр 30,24 І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого. При кінці днів це стане вам зрозуміле.»

Єр 48,47 Та я зміню колись долю Моава» - слово Господнє. Досі суд на Моава.

Єз 38,16 Ти рушиш проти мого народу Ізраїля, мов хмара, щоб окрити землю, - це станеться за останніх часів, - і я приведу тебе на мою землю, щоб народи знали мене, як явлю мою святість на тобі, Гогу, перед їхніми очима.

Дан 2,28 Але є на небесах Бог, який відкриває тайни й який показав цареві Навуходоносорові, що має статись наприкінці днів. Сон твій і видіння твоєї голови на твоєму ложі ось які були:

Дан 10,14 Я прийшов сповістити тебе, що станеться з твоїм народом наприкінці днів, бо це видіння для тих днів.»

Ос 3,5 Потім сини Ізраїля повернуться й шукатимуть Господа, Бога свого, й Давида, царя свого; і, тремтівши, прийдуть до Господа й до його доброти - наприкінці днів.

Мих 4,1 І станеться: в останні дні гора дому Господнього буде встановлена як вершина гір і буде вивищена над пагорбами. Народи попливуть до неї.

Дії 2,17 - І буде останніми днями, - каже Бог, - я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.

Гал 4,4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,

Еф 1,10 щоб, коли настане повнота часів, здійснити його - об'єднати все у Христі: небесне й земне.

2Пет 3,3 Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях

Юд 1,18 які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»

Притч 8,22-31 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, - я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. 

Іс 44,24 Так говорить Господь, твій викупитель, що сотворив тебе вже з материнського лона: «Я - Господь, я створив усе, я один розпростер небо, я сам собою утвердив землю.

Іс 45,12-18 Я створив землю і витворив на ній чоловіка. Я власними руками розпростер небо, я повеліваю всьому його війську. Я його підняв для перемоги. Я йому рівняю всі путі. Він відбудує моє місто, випустить на волю полонених, та не за викуп і не за дари, слово Господа сил.» Так говорить Господь: «Дорібок Єгипту й прибуток Кушу та савеї високорослі перейдуть до тебе й стануть твоїми, підуть слідом за тобою, пройдуть у кайданах. Перед тобою падуть ниць, будуть тебе благати: Лише в тебе Бог, і немає іншого, немає іншого Бога! З тобою ж - Бог тайний, Бог Ізраїля, Спаситель! Усі вони окриються ганьбою й стидом, і підуть геть застиджені майстри кумирів. Ізраїля спасе Господь спасінням вічним; ви не зазнаєте стиду та сорому по віки вічні.» Бо так говорить Господь, творець неба, - він, Бог, що сотворив землю, що сподіяв її та укріпив її; не створив її пустою, він создав її, щоб на ній жили: «Я Господь, і іншого немає!

1Кор 8,6 для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через нього.

Еф 3,9 і навчити всіх про спасенний задум тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який створив усе;

Кол 1,16-17 бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому.

Євр 3,3-4 Бо він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. Усякий бо дім хтось будує, а той, що збудував усе, - Бог.

Одкр 4,11 «Достойний ти, Господи й Боже наш, прийняти славу і честь і силу, бо ти створив усе, і волею твоєю воно існує і створено.»

Йн 5,21-26 Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь, щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 

Йн 11,25 А Ісус їй: «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!

Йн 14,6 Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.

1Кор 15,45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»

Кол 3,4 Коли ж Христос, ваше життя, з'явиться, тоді й ви з ним з'явитесь у славі.

1Йн 1,2 а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, -

1Йн 5,11 І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині.

Одкр 22,1 І показав мені річку води життя, світлу, мов кришталь, що виходила від престола Бога й Агнця.

Йн 8,12 І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»

Йн 9,5 І поки я у світі - я світло світу.»

Йн 12,35-46 Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.  Поки у вас світло - віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них. Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,  щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об'явилось?» Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.» Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього. А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги; 3 славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу. Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене - вірує не в мене, а в того, хто послав мене. І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. Я - світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.

Пс 84,11 Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.

Іс 35,4-5 Скажіть тим, у кого серце полохливе: «Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш! Помста надходить, відплата Божа: він прийде й спасе нас.» Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться.

Іс 42,6-16 «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві. Я - Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам. Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.» Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці! Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають! Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять! Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає. Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко. Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера. Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги - на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу.

Пс 49,6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,

Пс 60,1-3 3 Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги! 4 Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась.

5 Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас.

Мал 4,2 А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!

Мт 4,16 Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, - зійшло їм світло.”.

Лк 1,78-79 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”!
Лк 2,32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.

Дії 26,23 що Христос має страждати, і що він перший, воскресши з мертвих, має проповідувати світло народові й поганам.»

Еф 5,14 Тому говорить: “Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!”

1Йн 1,5-7 А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог - світло, й ніякої у ньому темряви немає. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. А коли ходимо у світлі, як він сам - у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

Одкр 22,16 Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я - корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня.

Йн 3,19-20 А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, - лихі бо були їхні діла. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його.

Йн 12,36-40 Поки у вас світло - віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них. Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу, щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об'явилось?» Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»

Йов 24,13-17 Є поміж ними й вороги світла, | які шляхів його не знають, | стежками його не простують. Удосвіта стає убивник, | убиває бідного й сіромаху, | вночі бродить злодюга. Око перелюбця пильнує, коли смеркне. | Він думає: Ніхто мене не бачить, | і кладе собі на вид запинало. В пітьмі підкопують домівки, | а вдень замикаються, | не знають світла. Тінь смерти то для всіх них ранок; | коли ж він зійде, жах їх огортає.

Притч 1,22-30 “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку? Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам. За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати, за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, - то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде; як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток. Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли, поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, -

Рим 1,28 І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

1Кор 2,14 Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.

→ 1Кор 15,44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.

Як 3,15 Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська;

Юд 1,19 Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.

Мт 13,11-17 А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано. Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють. На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –  бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх. Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують. Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.

Мт 16,23 Він обернувся і сказав Петрові: “Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське.”

Йн 3,3-6 Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.»

Йн 8,4 3Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова мого ви слухати неспроможні.
Йн 10,26-27 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідуют

Йн 12,37 Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,

Рим 8,5-8 Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, - про духове. Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа - до життя і миру; тому що прагнення тіла вороже Богові - бо не кориться законові Божому, та й не може. Тілесні не можуть подобатись Богові.

1Кор 2,12 Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;

Йн 14,26 А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам.

Йн 15,26 Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.

Йн 16,8-15 І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді: щодо гріха - бо не вірують у мене, щодо справедливости - бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите; щодо засуду - бо князь цього світу засуджений. 12. Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане. І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам. Усе, що Отець має, - моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам.

1Кор 1,18-23 Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, - ми проповідуємо Христа розп'ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

Йн 8,51-52 Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.» А юдеї йому: «Аж тепер ми збагнули, що ти таки навіжений. Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: Хто берегтиме моє слово, той смерти не зазнає повіки.

Йн 10,20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?»

Дії 17,18-32 Дехто навіть із філософів епікурейців та стоїків з ним дискутували. А деякі казали: «Що він, отой торохтій, хоче сказати?» Інші ж: «Та щось так виглядає, немов би він був проповідник чужих богів.» А це тому, що проповідував Ісуса й воскресіння. Взяли вони його з собою і повели в Ареопаг, кажучи: «Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш? Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.» Атеняни бо всі, а й захожі чужинці, що жили між ними, на те тільки витрачали час, щоб або щось говорити, або слухати новин. Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив: «Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні. Переходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святощів, я знайшов жертовник, на якому було написано: Невідомому богові. Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю. Бог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах, ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все. Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення, щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, -хоч він від кожного з нас недалеко. . У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду. . Бувши, отже, з Божого роду, ми не повинні думати, що божество подібне до золота чи срібла, чи каміння, твору мистецтва і людської вигадки. Та, не зважаючи на ті часи незнання, Бог тепер усюди звіщає людям, щоб усі каялися, бо він настановив день, коли він буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих.» (Почувши про воскресіння мертвих), деякі почали реготатись, а деякі казали: «Про це послухаємо тебе іншим разом.»

Дії 18,15 Коли ж ведуться суперечки про слова й імена та про закон ваш, - самі глядіть. Не хочу бути я суддею у цих справах.»

Дії 25,19 Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір'я та про якогось Ісуса померлого, - а Павло казав, що він живе.

Дії 26,24-25 Коли ж він так боронився, Фест мовив голосом сильним: «Сходиш з глузду, Павле! Велика наука приводить тебе до божевілля.» А Павло озвався: «Я не зійшов з глузду, велебний Фесте, а слова правди й розуму говорю.

Притч 14,6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.

Йн 5,44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?

Йн 6,44-45 Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, - і я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.
Дії 16,14 Вітайте Асинкрита, Флегонта, Гермеса, Патроваса, Герму і братів, що з ними.

2Кор 4,4-6 у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий. Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми - слуги ваші ради Ісуса. Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.

1Йн 2,20-27 Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте. Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди. Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне. Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману. А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому.

1Йн 5,20 Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне.

Юд 1,19 Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,

Йн 3,28 Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього.

Іс 40,3-5 Голос чути: - Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові! Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі - низиною! Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.

Мал 3,1 «Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, - ось він іде, - говорить Господь сил.

Мал 4,5-6 Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!

Мт 3,1-11 Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне! Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий. Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої. Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння! І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння! Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене. Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.

Мт 11,10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!

Мт 21,25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

Мк 1,1-8 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує. Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів. І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої. А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий. І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його. Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.

Лк 1,15-17.76 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Лк 3,2-20  за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів, як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі, і кожна людина побачить Боже спасіння! А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння. Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене. А люди питали його й говорили: Що ж нам робити? І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само. І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити? А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено. Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю. Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос, Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем! У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім. Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові. А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод, до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.

Дії 13,24 як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.

Лк 1,13.61-63 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям! І кивали до батька його, як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. 

Дії 19,4 Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.»

Еф 3,9 і навчити всіх про спасенний задум тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який створив усе;

1Тим 2,4 який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди.

→ Іс 45,22 Оберніться до мене і спасетеся, всі кінці світу, бо я Бог, і іншого немає!

Іс 49,6 Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»

Іс 55,1 Ой, всі ви спрагнені, йдіть до води, навіть і ті, в кого грошей нема! Ідіть, купуйте й споживайте! Ідіть, купуйте без грошей, без плати, вино та молоко! 

Єз 18,23 Хіба ж мені смерть грішника мила, - слово Господа Бога, - а не те, щоб він відвернувся від своєї поведінки та й жив?

Єз 18,32 Мені бо не люба смерть грішника, - слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть!

Єз 33,11 Скажи їм: Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?

Лк 14,23 Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. 

Йн 3,15-17 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти.

Йн 6,37 Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;

Рим 3,29-30 Хіба Бог - тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган, бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

2Кор 5,17-19 Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.

1Сол 2,15-16 які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні. Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх. гнів.

Тит 2,11 Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям

2Пет 3,9 Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння.

Мт 28,19 Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа;

Мк 16,15 І сказав їм: "Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому творінню.

Лк 24,47 і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.

Рим 10,12-15 Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває; бо «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться.» Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»

Одкр 14,6 І побачив я іншого ангела, який летів на середині неба, маючи євангеліє вічне благовістити тим, що живуть на землі і всякому народові і племені і язику і людності;

Іс 53,11 Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі.

Євр 2,14 А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,

Лк 1,77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

Йн 14,6 Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.

Йн 17,17 Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина.

2Тим 2,25 лагідно картаючим тих, що спротивляються; може Бог дасть їм колись покаяння, щоб вони спізнали правду

2Тим 3,7 навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди.

Євр 10,26 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,

Тит 2,11 Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям

2Пет 3,9 Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння. 

Йн 1,20 А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я - не Христос.»

Йн 3,28 Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього.

Дії 19,4 Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.»

→ Дії 1,5 бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом

Дії 11,16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.

Мт 3,11-12 Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в нього, і він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним.”

Мт 11,3-5 “Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?” У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.

Мт 21,25-32 Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.” Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це. Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику. Той озвався: Піду, Господи, – і не пішов. Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов. Котрий з двох учинив волю батька?” – “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім.  Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.

Мк 1,1-12 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як написано в пророка Ісаї: "Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його", - так виступив Йоан, христивши у пустині та проповідувавши хрищення покаяння на прощення гріхів. І виходили до нього - вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, христились від нього в ріці Йордані й визнавали гріхи свої. Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий. І проповідував, кажучи: "Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця його сандалів. Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом." Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї; і був хрищений Йоаном у Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. І голос ізлинув з неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі - моє уподобання." І відразу Дух повів його в пустиню;

Лк 1,76-79 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу, дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Лк 3,16-18 Йоан, звертаючись до всіх, озвався: “Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем. Його лопата в руці в нього, щоб вичистити тік свій і зібрати пшеницю в свою клуню, а полову спалити вогнем невгасимим.” Навчаючи ж багато й іншого, він звіщав народові Добру Новину.

Йн 1,15 Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

Йн 1,27-34 він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.» Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив. Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.» Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом. І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.»

Йн 3,28-35 Самі ж свідчите мені, що я казав: Не Христос я, лише послано мене поперед нього. У кого молода, той і молодий. Дружба ж молодого, що стоїть та й слухає, вельми на голос молодого радіє. Отака й моя радість, що оце сповнилося! Йому треба рости, мені ж маліти. Хто з висоти приходить, той - над усіма. Хто з землі, той земний, той і говорить по-земному. А хто з неба приходить - над усіма той. Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги. Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий. Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа. Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук. Хто вірує в Сина - живе , життям вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким перебуває.»

Йн 5,33-35 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись. 

Йн 6,32 Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.

Йн 14,6 Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.

Йн 15,1 «Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар.

Іс 49,6 Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»

Мт 6,23 А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!

1Йн 1,8 Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.

1Йн 2,8 Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.

1Йн 5,20 Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне.

Йн 7,12 І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить.

Йн 12,46 Я - світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.

1Сол 5,4-7 Та ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій: бо всі ви - сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. Не спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі! Ті бо, що сплять, сплять уночі, і ті, що впиваються, впиваються вночі.

→ Рим 13,11 Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.

Кол 1,13 Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина,

1Пет 2,9-10 Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло; ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.

1Йн 2,8 Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.

Втор 19,6 щоб кровомесник, запалавши гнівом і пустившись навздогін за вбивником, не наздогнав його - якби дорога була далека, - та й не вбив його, хоч він і не заслугував на смерть, бо не мав до нього ненависти перед тим.

Втор 28,15 Коли ж не слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і не виконуватимеш пильно всіх заповідей його й установ, які заповідаю тобі нині, то спадуть на тебе всі ті прокляття й спостигнуть тебе:

Втор 28,45 Отак упадуть на тебе всі ці прокляття, і гонитимуть за тобою, і поразять тебе, поки не загинеш; бо ти не послухався голосу Господа, Бога твого, і не додержав заповідей і установ його, які він тобі заповідав.

Єр 42,16 то меч, якого ви боїтеся, спіткає вас там, у Єгипетській землі, і голод, якого лякаєтеся, піде слідом за вами в Єгипет і там ви загинете.

Ос 10,9 Вже від днів Гівеа ти согрішив, Ізраїлю! Там вони й зостались. Чи не досягне їх війна в Гівеа, тих дітей зухвальства?

Зах 1,6 Слова ж мої й постанови, що я заповідав слугам моїм, пророкам, чи не дійшли до батьків ваших? Вони повернулись і сказали: Як призначив Господь сил зробити нам, згідно з нашими путями й нашими вчинками, так і зробив з нами.» 

Йн 5,17 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»

Бут 11,6-9 і мовив Господь: "Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити. Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного." І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто. Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі.

Бут 16,13 І назвала Агар ім'я Господа, що говорив до неї: "Бог, що з'явився мені", бо казала вона: "Чи ж я теж не бачила Бога, і побачивши його, живу ще?"

Бут 17,1 Як Аврамові було дев'ятдесят дев'ять років, з'явився Аврамові Господь і сказав йому: "Я - Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний.

Бут 18,33 Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.

Вих 3,4-6 Побачив Господь, що він наближався подивитись, та й кликнув до нього з-посеред куща: "Мойсею, Мойсею!" І відповів той: "Я тут!" І сказав: "Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш - земля свята." А далі: "Я - Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова." І закрив Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога.

Дії 14,17 хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші!»

Дії 17,24-27 Бог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах, ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все. Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення, щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, -хоч він від кожного з нас недалеко.

Євр 1,3 Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,

Єр 10,11-12 Ви їм так маєте сказати: «Боги, що неба й землі не сотворили, зникнуть із землі й з піднебесся.» Він створив землю силою своєю, він всесвіт утвердив мудрістю своєю, і розумом своїм нап'яв небо.,

Євр 1,2 За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.

Євр 11,3 Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.

Йн 17,25 Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.

Мт 11,27 Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

1Кор 1,21 А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

→ 1Кор 1,24 а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

Дан 2,20 Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.

Рим 11,33 О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні його постанови і недослідимі його дороги!

Еф 3,10 щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через. Церкву безконечна мудрість Божа,

Мт 11,25 Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.

Рим 1,20-22 невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

Рим 1,28 І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

1Кор 1,18 Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа

1Кор 2,8 її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави,

1Йн 3,1 Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав. 

Мт 15,4 Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть

Дії 3,25-26 Ви - сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: В твоїм потомстві будуть благословенні всі сім'ї землі. - Вам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.»

Дії 13,26-46 Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його. А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу. Та Бог воскресив його з мертвих, і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти - мій син; я сьогодні зродив тебе. - А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. - Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. - Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив. Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.  Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея, ним кожний віруючий виправдується. Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків: Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.» Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме. А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій. Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже. Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили. Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган. Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»

Рим 9,1-5 Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі. Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці. Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом; вони - ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці; їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки. Амінь.

Рим 15,8 Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці, які було дано отцям;

Гал 4,4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,

Йн 3,32 Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не бере до уваги.

Іс 53,2-3 Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали

Лк 19,14 Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами!

Лк 20,13-15 Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують? Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась. І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника?

Дії 7,51 Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви.

→ Вих 32,9 І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий.

Вих 33,3-5 в землю, що тече молоком і медом; я ж сам не піду серед вас, бо ви народ твердолобий, щоб, бува, не вигубив я вас у дорозі.» Почув народ це гірке слово та й посумнішав, і не надягав ніхто своїх прикрас. Тоді Господь сказав до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердолобий; коли б я йшов одну лиш хвилю проміж вами, винищив би вас. Тож познімайте ваші прикраси з себе, а я вже знаю, що чинитиму з вами.»

Вих 34,9 і мовив: «Коли я знайшов ласку, Господи, в твоїх очах, нехай іде Господь посеред нас. Правда, що це народ твердолобий, та ти все ж таки прости беззаконня наше та гріх наш, і візьми нас собі в насліддя.»

Втор 9,6-13 Тож затям добре: не за твою заслугу Господь, Бог твій, дає тобі цю гарну землю в посідання; ти бо народ тугошиїй. Пам'ятай і не забувай, як ти прогнівав Господа, Бога твого, в пустині! Від дня, коли ти вийшов із Єгипетської землі, аж до вашого виходу на це місце були ви бунтівливі супроти Господа; і під Хоривом прогнівали ви Господа; та й Господь обурився на вас так, що хотів був вигубити вас. Коли я зійшов на гору, щоб прийняти кам'яні таблиці, таблиці союзу, що його Господь уклав з вами, я пробув на ній сорок день і сорок ночей; хліба не їв я і води не пив; і дав мені Господь дві кам'яні таблиці, писані Божим пальцем, а на них були всі ті слова, які Господь сказав був до вас на горі, з-серед полум'я, в день зборів. Отже, як минуло сорок день і сорок ночей, Господь дав мені дві кам'яні таблиці, таблиці союзу - і сказав до мене: Встань, спустись притьмом звідтіля! Бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із Єгипту; скоро звернули вони з дороги, що її я заповідав їм; вилили собі боввана. І промовив до мене Господь: Придививсь я до цього народу, й ось бачу, що це народ твердолобий.

Втор 31,27 бо я знаю твою непокірливість і що в тебе твердий карк. Як тепер, ще за мого життя з вами, ви противились Господеві, то що вже по моїй смерті!

2Хр 30,8 Тож не будьте тугошиїми, як батьки ваші, простягніть руку вашу до Господа, прийдіть до його святині, яку він посвятив повіки, служіть Господеві, Богові вашому, й він відверне від вас свій палкий гнів

Неєм 9,16 Але вони й батьки наші були зухвалі, твердого карку, і вони не слухали твоїх заповідей;

Пс 75,5 Я кажу зухвалим: «Киньте зухвалість!» І грішникам: «Не піднімайте рога!»

Пс 78,8 Не згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.

Іс 48,4 А що знав я, що ти впертий, що твоя шия - залізна палиця, що лоб твій мідяний,

Єр 17,23 хоч вони й не слухали й не прихиляли вуха свого, а виявили себе тугошиїми, щоб не слухати й не приймати науки.

Єз 2,4 До синів із безсоромним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю. Ти скажеш їм: Так говорить Господь Бог:

Соф 7,11-12 

Лев 26,41  Із-за того й я повстав проти них і вигнав їх у землю ворогів їхніх. І тоді впокориться їхнє необ-різане серце, і тоді вони спокутують свої беззаконня.

Втор 10,16 Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим!
Втор 30,6 Тоді Господь, Бог твій, обріже твоє серце й серце твоїх потомків, щоб ти любив Господа, Бога твого, всім твоїм серцем і всією душею твоєю, та й щоб ти жив.

Єр 4,4 Пообрізуйтеся заради Господа, усуньте необрізаність вашого серця, ви, мужі Юдеї та мешканці єрусалимські, щоб вогнем не вибухнув гнів мій і не горів, - і нікому б гасити його з-за ледарства вчинків ваших.

Єр 6,10 До кого мені говорити, кого заклинати, щоб зважили? Глухе бо в них вухо, вони чути не можуть. Слово Господнє - це їм на насміх, не до смаку воно їм.

Єр 9,25-26 Юдею, Єгипет, Едом, синів Аммона та Моава, і всіх, що голять скроні, що живуть у пустині, всі бо ті народи й увесь дім Ізраїля необрізані серцем.»

Єз 44,7-9 Отож так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Навіщо чините самим собі таке велике лихо? Ви вигубите чоловіка й жінку, дітей і немовляток з-посеред Юди, так що не зостанеться й нащадка у вас, бо ви доводите мене до гніву ділом рук ваших, кадивши іншим богам в Єгипетській землі, куди ви прийшли жити, щоб себе погубити та стати прокляттям і сміховищем для всіх народів землі. Хіба ж позабували ви злочини батьків ваших і безбожність царів юдейських і жінок їхніх, і ваші власні злочини й злочини жінок ваших, що їх то скоїли в землі Юдейській та по вулицях єрусалимських?

Рим 2,25-29 Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням. Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання? І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону; бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.

Флп 3,3 Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло,

Кол 2,11 У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, - обрізанням Христовим.

Дії 6,10 але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив.

Неєм 9,30 Багато років ти був з ними терпеливим і впоминав їх духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали; тоді ти видав їх у руки народів чужоземних,
Еф 4,30 І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.

Дії 7,9-39 А патріярхи із заздрости продали Йосифа у Єгипет, та Бог був з ним і визволив його з усіх його скорбот, і дав йому мудрість і ласку перед фараоном, царем єгипетським, а цей настановив його правителем над Єгиптом та над усім домом. Аж тут настала голоднеча по всьому Єгипті й Ханаані та велике лихо, і наші батьки не знаходили поживи. Зачувши ж Яків, що в Єгипті є збіжжя, послав туди перше батьків наших; а другим разом Йосиф дав себе пізнати своїм братам, і фараонові стало відомим походження Йосифа. А Йосиф послав і прикликав до себе свого батька Якова й усю родину - сімдесят п'ять душ. От і зійшов Яків у Єгипет і помер, сам він і батьки наші. І перенесли їх у Сихем, і поклали в гробі, що його Авраам був собі купив за ціну срібла в синів Хамора у Сихемі. Якже наближався час обітниці, що нею Бог поклявся був Авраамові, народ розрісся і намножився в Єгипті, аж поки настав інший цар в Єгипті, що не знав Йосифа. Він, обходячись підступно з нашим людом, гнобив батьків наших і змушував їх викидати власних дітей, щоб вони не жили. І саме під ту пору народився Мойсей і був угодний Богу; його годовано три місяці у домі батька його. Коли ж він був викинутий, взяла його дочка фараонова і вигодувала його собі за сина. І Мойсея вивчено всієї мудрости єгиптян, і він був сильний у своїх словах і ділах. А як йому сповнилося сорок років, спало йому на думку відвідати братів своїх, синів Ізраїля; і як він побачив, що одному з них чинили кривду, заступився за нього і відомстив покривдженого, вбивши єгиптянина. Брати його, гадав собі, зрозуміють, що Бог його рукою давав спасіння їм; але вони не зрозуміли. На другий день з'явився їм, як вони бились, і єднав їх у мирі, кажучи: Мужі, ви ж брати, чому один одному завдаєте кривду? А той, що кривдив ближнього, відіпхнув його і мовив: Хто це тебе поставив над нами князем і суддею? Чи не хочеш ти й мене вбити, як учора вбив єгиптянина? При цім же слові втік Мойсей і жив приходнем у землі Мідіянській, де породив двох синів. Коли минуло сорок років, з'явився йому в пустині гори Синаю ангел у полум'ї куща вогняного. Мойсей, побачивши, здивувався тим видінням; та коли підійшов ближче, щоб придивитись, пролунав голос Господній: Я - Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова. - Увесь тремтячи, Мойсей не зважувався глянути. Тоді Господь сказав до нього: Скинь з ніг твоїх взуття, бо місце, де стоїш - земля свята. Бачив я, бачив муку мого народу в Єгипті і стогін його почув я, і от зійшов їх визволити. Ходи ж тепер, пошлю тебе в Єгипет. - Оцього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: Хто тебе поставив князем і суддею? - оцього Бог послав як князя та збавителя, за посередництвом ангела, що йому в кущі з'явився. Оцей вивів їх, робивши чудеса та знаки в Єгипетській землі й у Червонім морі, й у пустині сорок років. Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене. Це той що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати. Це той, якому батьки наші коритись не хотіли, а відіпхнули його й серцями своїми повернулись у Єгипет,

Мт 23,31-33 Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які пророків убивали. Доповнюйте й ви мірку батьків ваших! Змії, гадюче поріддя! Як можете ви уникнути пекельного засуду? 

Мт 10,40 Хто вас приймає, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав.

Мт 18,5 Хто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає.

Кол 2,6 Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте;

Іс 56,5 я дам їм у моїм домі і в моїх мурах пам'ятник та ім'я, краще від синів та доньок; я дам їм ім'я вічне, що не загине.

Єр 3,19 Я думав собі: Як би мені поставити тебе понад дітьми й дати тобі розкішну землю, найкраще між народами спадкоємство? Я думав: Ти зватимеш мене: Мій Батьку! - і зо мною не перестанеш ходити.

Ос 1,10 

Рим 8,14 Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони - сини Божі.

2Кор 6,17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, - каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.

→ 2Кор 7,2 Дайте нам місце в вашому серці. Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого.

Чис 16,21-26 “Відлучіться від цієї юрби, я вигублю їх в одну мить.” І припали вони обличчям до землі й сказали: “О Боже, Боже духів усіх живих! Один чоловік согрішив, а гнів би твій мав бути на всю громаду?” Господь же промовив до Мойсея: “Скажи до громади: Відійдіть геть навкруги від житла Кораха, Датана й Авірама.” Устав Мойсей та й пішов до Датана й Авірама, а за ними пішли старші Ізраїля. І повелів він людям: “Відступіться від шатер цих злих людей і не торкайтеся нічого, що належить їм, щоб не загинути вам у їхніх гріхах.”

Чис 16,45 

Езд 6,21 І їли сини Ізраїля, поворотці з полону, й усі, що відокремились від нечистот народів краю, щоб разом із ними шукати Господа, Бога Ізраїля.

Езд 10,11 Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть його волю: відлучіться від народів краю й від чужосторонніх жінок.»

Пс 1,1-3 Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає. Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається.

Прит 9,6 киньте безумство - й житимете, | ходіть дорогою розуму.”

Іс 52,11 Геть, геть виходьте звідси! Нечистого нічого не торкайтесь! Виходьте геть з-посеред нього! Очистіться, ви, що несете Господній посуд!

Єр 51,6 Втікайте з-посеред Вавилону і рятуй кожен свою душу, щоб вам не загинути за його беззаконство; бо це для Господа година відплати, він воздає йому належне.

Дії 2,40 І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»

Одкр 18,4 Почув я інший голос із неба, що говорив: «Вийди від неї, народе мій, щоб не співучаснили в гріхах її і кар її щоб не прийняли;

Йн 6,37-38 Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину; бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.

Рим 15,7 Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу.

Гал 3,26 Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.

Гал 4,6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!”

2Пет 1,4 Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

1Йн 3,1 Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.

Йн 2,23 А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я.

Йн 3,18 Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.

Йн 20,31 А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус - Христос, Син Божий, а вірувавши, - щоб мали життя в його ім'я.

Мт 12,21 На його ім'я будуть надіятися погани.”

Дії 3,16 І через віру в його ім'я - оцього, що ви бачите й знаєте, його ім'я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами.

1Йн 3,23 А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.

1Йн 5,12 Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. 

Як 1,18 Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

1Пет 1,3.23 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним.

1Пет 2,2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,

1Йн 3,9 Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.

1Йн 4,7 Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога.

1Йн 5,1-18  Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо. Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі. Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша. А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус - Син Божий? Це той, хто прийшов водою і кров'ю: Ісус Христос. І не водою тільки, а водою і кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда; бо троє свідчать: Дух, вода і кров, і оті троє - водно. Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що він нам свідчить про Сина свого. Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого. І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім'я Сина Божого. І ось те довір'я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас. І коли знаємо, що він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили. Коли хто бачить брата свого, який грішить гріхом не на смерть, нехай молиться, і він дасть йому життя, тим, що грішать не на смерть; бо є гріх, що веде на смерть, і я не за цей кажу, щоб молитися. Всяка несправедливість - гріх, але є гріх, що не веде до смерти. Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає.

Йн 8,33-41 Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?» Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить - гріха невольник! Невольник не перебуває в домі повсякчас - повсякчас перебуває син. Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні. Знаю, що Авраамові ви по-томки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці. Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька.» Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько.» Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими - чинили б ви діла Авраамові. Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам. Ви чините діла вашого батька.» «Ми не з розпусти вродились, - кажуть йому ті; один лише Отець у нас: Бог.»

Мт 3,9 і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама.

Рим 9,7-9 і не тому, що нащадки Авраама - всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство», тобто, не тілесні діти - то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків. Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»

Бут 25,22-28 І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: "Коли так, навіщо мені жити?" і пішла спитати Господа. Господь же сказав їй: "Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити." Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні. З'явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав. А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім'я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила. Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах. Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила.

Бут 27,4.33 та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з'їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю." Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: "А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з'їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде?"

Рим 9,10-16 Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака; коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, - щоб постанова Божа була за вибором, не від діл, але від того, який кличе, - їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!» Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.» Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні! Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.» Отже це - не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує

Пс 110,3 З тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі; перед зорею я зродив тебе, неначе росу.

Рим 9,1-5 Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі. Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці. Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом; вони - ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці; їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки. Амінь.

Рим 10,1-3 Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.

1Кор 3,6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,

Флп 2,13 бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.

Як 1,18 Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Тит 3,5 він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа,

→ Йов 9,20 Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.

Йов 15,14 Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведником той, хто народився від жінки?

Йов 25,4 Бо як смертна людина буде праведною перед Господом? Чи хтось, що народився від жінки, себе очистить?

Пс 143,2 І не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Іс 57,12 І Я сповіщаю мою праведність і твоє зло, яке тобі не поможе.

Лк 10,27-29 Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе. Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, - і житимеш. А той, бажаючи виправдати себе, сказав до Ісуса: А хто є моїм ближнім?

Рим 3,20 Бо жодне тіло не виправдається ділами закону, - адже ж через закон пізнається гріх!

Рим 3,28 Бо вважаємо, що людина виправдується вірою без діл закону.

Рим 4,5 А тому, хто не робить, але вірить у того, хто виправдує нечестивого, - віра зараховується як праведність.

Рим 9,16 Отож, це не залежить ні від того, хто хоче, ані від того, хто біжить, але від Бога, який милує.

Рим 9,30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягнули праведність, - ту праведність, що від віри;

Рим 11,6 Якщо ж за ласкою, то не за вчинками, бо тоді ласка вже не була б ласкою. [А коли із вчинків, то це вже не ласка, інакше вчинок уже не вчинок].

Гал 2,16 Пізнавши, що людина не може бути виправдана ділами закону, але тільки вірою в Ісуса Христа, ми повірили в Ісуса Христа, щоб виправдатися вірою Христовою, а не ділами закону. Бо жодна людина не виправдається ділами закону.

Гал 3,16-21 Авраамові ж і його нащадкам були дані обітниці. Не сказано, що нащадкам, наче про багатьох, але наче про одного: і твоєму насінню, яким є Христос. Я кажу, що попередньо ствердженого Богом Завіту про Христа, - закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає так, щоб скасувати обітницю. Бо коли б спадщина виходила від закону, то не було б обітниці. Авраамові ж Бог подарував через обітницю. То навіщо закон? Він був даний через злочини, аж доки не вродить насіння, якому дана обітниця, проголошена через ангелів рукою посередника. Але посередник не є для одного, тоді як Бог один. То що, може, закон проти Божих обітниць? Цілковито ні! Бо якби був даний закон, здатний оживляти, тоді й праведність була б від закону. 

Еф 2,4 А Бог, бувши багатим на милосердя, із своєї превеликої любови, якою нас полюбив,

Еф 2,8-9 Бо ви спаслися ласкою через віру: і це не від вас, це - Божий дар. Не від діл, - щоб ніхто не хвалився.

2Тим 1,9 який нас спас і покликав святим покликанням, - не за наші діла, але за своїм бажанням та ласкою, що дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;

Тит 3,4 Коли ж з'явилася ласка й людинолюбство нашого Спасителя, Бога,

Пс 62,12 Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім'я твоє навіки,.

Пс 86,5 Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.

Пс 86,15 Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди.

Пс 130,7 Надійсь, Ізраїлю, на Господа, бо в Бога є милість, і відкуплення велике в нього.

Мих 7,18 Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.

Лк 1,50-54 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Лк 1,72-78 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій; клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові, що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу, дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

Еф 1,6-7 на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині. У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті,

Євр 4,16 Приступім, отже, з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч.

1Пет 1,3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих

1Пет 2,10 ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.

Йн 3,3-5 Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.» Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?» Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.

1Кор 6,11 І такими з вас деякі були; але ви обмились, але ви освятились, але ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа та Духом нашого Бога

Еф 5,26 щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом,

1Пет 3,21 Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа,

Пс 51,10 Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив.

Рим 12,2 І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.

Еф 4,23 відновитись духом вашого ума

Кол 3,10 й одягнулися в нову, що відновлюється до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця.

Євр 6,6 та й відпали! - знов оновлювати до покаяння, тих, які знову собі самим розпинають Божого Сина і прилюдно зневажають.

1Йн 2,28-29 Отож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з'явиться, ми мали довір'я і не осоромилися перед ним під час його приходу. Коли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився. 

Іс 7,14 Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

Мт 1,16-23 у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: 23 “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.”

Лк 1,31-35 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Лк 2,7-11  і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.

Рим 1,3-4 про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого,

Рим 9,5 їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки. Амінь.

1Кор 15,47 Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба.

Гал 4,4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,

Флп 2,6-8 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної.

1Тим 3,16 А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.

Євр 2,11-17 Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу.

Євр 10,5 Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.

1Йн 4,2,3 З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. А кожен дух, що не визнає Ісуса, - той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. 

2Йн 1,7 Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист.

Йн 2,11 Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього.

Йн 11,40 «А хіба я тобі не казав, - озвавсь Ісус, - що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»

Йн 12,40-41 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.» Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.

Йн 14,9 «Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?

Іс 40,5 Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.

Іс 53,2 Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому.

Іс 60,1-2 Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з'явилась над тобою.

Мт 17,1-5 По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.”

2Кор 4,4-6 у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий. Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми - слуги ваші ради Ісуса. Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.

Євр 1,3 Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,

1Пет 2,4-7 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого. А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.» Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі

2Пет 1,17 Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»

1Йн 1,1-2 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, - а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, -

Пс 2,7 Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.

Дії 13,33 Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти - мій син; я сьогодні зродив тебе. –

Євр 1,5 Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»

Євр 5,5 Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.»

1Йн 4,9 Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього

Пс 45,2 Найкращий ти на вроду між людськими синами, краса розлита на устах у тебе; тому то Бог благословив тебе повіки.

2Кор 12,9 та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі.» Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала.

Еф 3,8-19 Мені, найпослідущому з усіх святих була дана ця благодать: звістувати поганам незбагненне багатство Христа і навчити всіх про спасенний задум тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який створив усе; щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через. Церкву безконечна мудрість Божа, згідно з відвічним рішенням, що його Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього. Тому благаю вас не падати духом з приводу мого горя, що його терплю за вас, бо воно - ваша слава. Ось чому я згинаю свої коліна перед Отцем, від якого бере ім'я все отцівство на небі й на землі; щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, на зростання внутрішньої людини, і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, а закорінені й утверджені у любові - спромоглися зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, і спізнати оту любов Христову, що перевищує всяке уявлення, і таким чином сповнились усякою Божою повнотою.

Кол 1,19 бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому

Кол 2,3-9 в якому сховані всі скарби мудрости і знання. А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами; бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа. Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте; вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою. Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества 

1Тим 1,14-16 Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі. Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя. 

Мт 3,11-17 Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в нього, і він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним.” Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?” Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив його. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.”

Мк 1,7 І проповідував, кажучи: "Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця його сандалів.

Лк 3,16 Йоан, звертаючись до всіх, озвався: “Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем.

Йн 8,58 І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.»

Йн 17,5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

Прип 8,22 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних.

Іс 9,6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.

Міх 5,2 Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля.

Флп 2,6-7 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,

Кол 1,17 Він раніш усього, і все існує в ньому.

Євр 13,8 Ісус Христос учора й сьогодні - той самий навіки.

Одкр 1,11-18 який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.» Я обернувся - побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників, і посеред світильників - подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим. Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його - як пломінь огню; і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його - як голос вод багатьох; і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його - як сонце, що сіяє в силі своїй. Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я - перший і останній, і живий; і стався мертвий, і от - я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.

Одкр 2,8 І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий: 

Йн 3,34 Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.

Йн 15,1-5 «Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар. Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала. Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас. У мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете.

Мт 3,11-14 Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в нього, і він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним.” Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?”

Лк 21,15 я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити.

Дії 3,12-16 Побачивши це Петро, промовив до народу: «Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього? Чому ви дивитесь на нас, немов би ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить? Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив слугу свого Ісуса, що його ви видали й відреклися перед Пилатом, коли цей присудив його пустити; ви ж Святого і Праведного зреклися і просили, щоб вам помилувано чоловіка душогубця, а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки. І через віру в його ім'я - оцього, що ви бачите й знаєте, його ім'я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами.

Рим 8,9 Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.

1Кор 1,4-5 Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі, бо ви в ньому всім збагатились, - усяким словом і всяким знанням,

Еф 4,7-12 Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів. Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.” А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити. І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями, для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,

Кол 1,19 бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому

Кол 2,3-10 в якому сховані всі скарби мудрости і знання. А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами; бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа. Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте; вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою. Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. - У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества, і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти.

1Пет 1,11 Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати.

Зах 4,7 Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!» 

Мт 13,12 Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. 

Рим 5,2.17-20 через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки (чинові цього) одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа. І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання. Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка,

Еф 1,6-8  на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині. У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі.

Еф 2,5-10 мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом - благодаттю ви спасені! - І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі; щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі. Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.

Еф 4,7 Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів.

1Пет 1,2 згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! 

Йн 5,45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. 

Йн 9,29 Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»

Вих 20,1-17 Тоді Бог промовив усі ці слова, кажучи: "Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. Нехай не буде в тебе інших богів крім мене. Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах. Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене, і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої. Не прикликатимеш імени Господа, Бога твого, марно, бо не пустить Господь безкарно того, хто прикликає його ім'я марно. Пам'ятай на відпочинковий день, щоб святити його. Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє. День же сьомий - відпочинок на честь Господа, Бога твого; не робитимеш ніякого діла сам, ані син твій, ані дочка твоя, ані раб твій, ані рабиня твоя; худоба твоя, ані чужинець, що перебуває в твоєму дворі. Бо шість днів творив Господь небо і землю й море, і все, що в них, а сьомого дня відпочив; тим і благословив Господь сьомий день і освятив його. Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі. Не вбиватимеш. Не чужоложитимеш. Не крастимеш. Не свідкуватимеш ложно на ближнього твого. Не зазіхатимеш на дім ближнього твого; не пожадатимеш жінки ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані його осла, ані чогонебудь, що належало б ближньому твоєму."

Повт 4,44 Оце закон, що його виклав Мойсей перед синами Ізраїля:

Повт 5,1 Скликав Мойсей усього Ізраїля й промовив до нього: «Слухай, Ізраїлю, установи й рішення, що їх оце сьогодні виголошую до твоїх вух, вивчай і пильнуй їх, щоб виконували їх.

Повт 33,4 Закон, що його заповідав нам Мойсей. Його насліддя - громада Якова.

Дії 7,38 Це той що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати.

Дії 28,23 І призначивши йому день, прийшло їх більше до його домівки. Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, - від ранку аж до вечора.

Рим 3,19-20 Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом, бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

Рим 5,20-21 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка, щоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.

2Кор 3,7-10 Коли ж служіння смерті, вирізане буквами на каміннях, було в (такій) славі, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя, що мала зникнути, то скільки більше служіння духа буде в славі? Бо коли служіння осуду - славне, то служіння виправдання багато більш перевищує у славі. І таким чином, те, що частинне було славне, не має більше слави ради переважаючої слави.

Гал 3,10-17 Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.” А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.” Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”. Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, - щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа. Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос! Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.

Євр 3,5-6 Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, Христос же - як Син у своїм домі. А дім цей - ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір'я і похвалу надії.

Євр 8,8-12 Бо Господь, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, мовить Господь, і я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт: не за завітом, що я уклав був з їхніми батьками в день, коли я вхопив їх був за руку, щоб вивести з Єгипетської землі. А що вони при моїм завіті не зосталися, то і я їх занехаяв», - говорить Господь. Ось той союз, що я заключу з домом Ізраїля: «По тих днях, каже Господь, я, поклавши мої закони їм в ум, напишу їх у них на серці й буду їм Богом, а вони будуть моїм народом. Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина, ніхто свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати. Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливосте, і їхніх гріхів не буду згадувати більше.»

Йн 8,32 і спізнаєте правду, і правда визволить вас.»

Йн 14,6 Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.

Бут 3,15 Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту."

Бут 22,18 У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."

Пс 85,10 Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім.

Пс 89,1-2 Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність

Пс 98,3 Згадав про свою милість і свою вірність супроти дому Ізраїля. Усі кінці землі побачили, як наш Бог спасає 

Міх 7,20 Ти явиш твою вірність Яковові, твою ласку Авраамомі, як ти поклявсь був батькам нашим ще за днів днедавніх.

Лк 1,54-55 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.” 

Лк 1,68-79 “Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого; як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків, що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять, що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;  клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові, що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу, дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

Дії 13,34-39 А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. - Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. - Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив. Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління. Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея, ним кожний віруючий виправдується.

Рим 3,21-26 Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками; справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці. Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої, і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі: якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, - щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

Рим 5,21 щоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.

Рим 6,14 Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою.

Рим 5,8-12 Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. Отож, тим більш тепер, оправдані його кров'ю, ми спасемося ним від гніву. Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям. І не тільки те, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення. Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили;

2Кор 1,20 Скільки бо обітниць Божих у ньому - «Так», і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас.

Євр 9,22 Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає. 

Євр 10,4-10  бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи. Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені. Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.  Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.» Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав: «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге. Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.

Євр 11,39-40 І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного, бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.

Одкр 5,8-10  І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих. І співають пісню нову, говорячи: «Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її; бо ти був заколений, і викупив Богові кров'ю своєю з кожного племени і язика і люду і народности; і зробив їх царством священиків Богу нашому; і царствуватимуть на землі.»

Одкр 7,9-17 Після цього глянув я, і от - натовп численний, перелічити який ніхто не міг, - від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх; і викликували гучним голосом: «Спасіння Богу нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!» І всі ангели стояли навколо престола і старших і чотирьох істот, і впали перед престолом ниць і поклонилися Богу, говорячи: «Амінь. Благословення і слава і мудрість і подяка і честь і сила і кріпкість Богу нашому на віки вічні! Амінь.» Один із старших промовив до мене: «Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?» Я ж мовив до нього: «Владико мій, ти знаєш.» А він оповів мені: «Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця. Тому вони перебувають перед престолом Бога і служать йому день і ніч у храмі його; і той, хто сидить на престолі, поселиться над ними. Ні голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека, бо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх.» 

Йн 6,46 Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.

Вих 33,20 І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.»

Повт 4,12 І промовив до вас Господь із полум'я; голос його слів чули ви добре, та ніякої постаті не бачили; тільки голос було чути.

Мт 11,27 Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.

Лк 10,22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”

Кол 1,15 Він - образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,

1Тим 1,17 Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь 

1Тим 6,16 єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.

1Йн 4,12-20 Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина - Спаса світу. Хто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. Любов у нас звершується в тому, що ми маємо довір'я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі. Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові. Ми любимо, бо він перший полюбив нас. Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.

1Йн 4,9 Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього.

Прип 8,30 я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, 

Іс 40,11 Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»

Плач 2,12 Просять у матерів своїх: «Хліба! Пити!» І умлівають, мов поранені, по майданах міських і виливають свої душі у материнське лоно.

Лк 16,22-23 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,

Бут 16,13  І назвала Агар ім'я Господа, що говорив до неї: "Бог, що з'явився мені", бо казала вона: "Чи ж я теж не бачила Бога, і побачивши його, живу ще?"

Бут 18,33 Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.

Бут 32,28-30 А цей спитав його: "Як тобі на ім'я?" Він і каже: "Яків." Тоді той відповів: "Не Яків буде більш твоє ім'я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг." Тоді Яків спитав його: "Скажи, будь ласка, своє ім'я?" А цей відповів: "Чого питаєш про моє ім'я?" І тут поблагословив його.

Бут 48,15-16 І поблагословив він Йосифа словами: "Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день, Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі."

Вих 3,4-6 Побачив Господь, що він наближався подивитись, та й кликнув до нього з-посеред куща: "Мойсею, Мойсею!" І відповів той: "Я тут!" І сказав: "Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш - земля свята." А далі: "Я - Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова." І закрив Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога.

Вих 23,21 Шануй його і голосу його слухай; не бунтуйся проти нього, бо він не стерпить ваших переступів; бо в ньому моє ім'я.

Вих 33,18-23 І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!» І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім'я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись.» І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.» Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі; і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду. Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна.»

Вих 34,5-7 5 І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім'я «Господь». І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний, що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи, що не залишає нічого без кари, що карає провину батьківську на дітях і внуках до третього й четвертого покоління.» 

Чис 12,8 Устами до уст розмовляю я з ним, і ясно, не загадками, і бачить він образ Господній. Як же то ви посміли нарікати на Мойсея, на слугу мого?”

І.Н. 5,13-15 Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: “Чи ти наш, чи з ворогів наших?” А той відказав: “Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер.” І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: “Що велить мій владика слузі своєму?” Начальник Господнього війська й каже до Ісуса: “Скинь з ніг твоє взуття, бо місце, де стоїш, святе.” І Ісус вчинив так.

І.Н. 6,1-2 Єрихон зачинився і замкнувся кріпко перед синами Ізраїля; ніхто не виходив, ані не входив до нього. І сказав Господь Ісусові: “Ось даю тобі в руки Єрихон і його царя та його сильних войовників.

Суд 6,12-26 Ангел Господній з'явивсь йому та й каже до нього: “Господь з тобою, хоробрий чоловіче!” А Гедеон до нього: “Любий мій пане, коли ж Господь з нами, так чого ж усе це скоїлося з нами? І де всі його чудеса, що про них нам наші батьки оповідали, казавши: Хіба не вивів Господь нас із Єгипту? Та ось тепер Господь і відіпхнув нас і віддав нас у руки мідіянам.”  Господь же звернувся до нього й сказав: “Іди в оцій твоїй силі. Ти врятуєш Ізраїля від руки мідіян. Знай, я тебе посилаю!” Та Гедеон відрік йому: “Мій Владико любий! Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька.” Господь же сказав до нього: “Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіян, як одного чоловіка.” Тоді Гедеон сказав: “Якщо я знайшов ласку в очах у тебе, то прошу тебе, дай мені знак, що це ти зо мною розмовляєш. Не відходь, прошу, звідси, доки не повернусь до тебе й не принесу дар від мене, поклавши перед тобою.” А той: “Буду ждати, -каже, - покіль повернешся.” Пішов Гедеон і приготував козенятко та неквашених коржів з однієї ефи муки. М'ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик; виніс те все й поставив перед ним під дубом. Ангел же Божий сказав йому: “Візьми м'ясо та неквашені коржі й поклади на цю скелю, а юшку вилий.” І зробив так. Тоді ангел Господній кінцем палиці, що тримав у руці, приторкнувсь до м'яса й коржів, і піднявсь огонь із скелі й пожер м'ясо й коржі. Ангел же Господній зник з очей у нього. І побачив тоді Гедеон, що то був ангел Господній і скрикнув: “Горе мені, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього віч-на-віч.” Господь же мовив до нього: “Мир тобі, не бійся, ти не вмреш!” Спорудив Гедеон там жертовник Господеві й назвав його: “Господь - мир”. І досі він стоїть в Офрі Авієзеріїв. Тієї ж самої ночі сказав йому Господь: “Візьми бичка твого батька і другого бичка семилітка й зруйнуй жертовник Ваала, що в твого батька, й порубай Ашеру, що стоїть коло нього. І тоді спорудиш Господеві, Богу твоєму, на верху тієї кам'яної тверді, жертовник. Потім візьмеш другого бичка й принесеш його у всепалення на дровах Ашери, що порубаєш.”

Суд 13,20-23 Коли полум'я знялось від жертовника до небес, знявся й ангел Господній разом з полум'ям жертовника. Побачивши те Маноах та його жінка, впали ниць до землі. Та ангел Господній не з'явивсь більше Маноахові та його жінці. Зрозумів тоді Маноах, що то був ангел Господній. І сказав Маноах жінці: “Напевно помремо, бо ми бачили Бога.” А жінка йому: “Якби Господь хотів нас умертвити не прийняв би з рук наших усепалення й офіри, та й не дав би нам усього цього бачити й не дав би нам сьогодні таке почути.”

Іс 6,1-3 Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома - літав. І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!»

Єз 1,26-28 Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка. І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього. Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.

Ос 12,3-5 Та й з Юдою в Господа розправа: і він покарає Якова згідно з його путями, згідно з його ділами він йому відплатить. В утробі за п'яту взяв брата свого, своєю силою боровся з Богом. Боровся з ангелом - і подужав; плакав - і прохав у нього ласки; зустрів його в Бетелі і говорив там з ним.

Мт 11,27 Так, Отче: бо так тобі було довподоби.

Лк 10,22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”

1Йн 5,20 Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне

 → 1Йн 5,1 Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього. 

1Йн 4,2 З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога.

1Йн 4,14 І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина - Спаса світу.

Мт 13,11 А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.

Лк 21,15 я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити.

Лк 24,45 Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,

Йн 17,3-25 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ! Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе; слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої. І все моє -твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть. Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, - не від світу бо вони, так само, як і я не від світу. Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише - щоб зберіг їх від лихого. Вони не від світу так само, як і я не від світу. Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина. Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині. Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно. Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене. Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу. Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене. 

1Кор 1,30 Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

2Кор 4,6 Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.

Еф 1,17-19 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об'явлення, щоб його добре спізнати; щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими, і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його сили,

Еф 3,18 спромоглися зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина,

Кол 2,2-3 щоб потішити серця їхні, в любові з'єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни - Христа, в якому сховані всі скарби мудрости і знання.

Йн 14,6 Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.

Йн 17,3 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа.

Одкр 3,7-14 До ангела Церкви в Філядельфії напиши: Ось що говорить Святий, Істинний, хто має ключ Давидів, хто відкриває і ніхто не зачинить, і закриває і ніхто не відчинить. Знаю твої діла; я відчинив перед тобою двері, і ніхто не спроможний зачинити їх; бо малу маєш силу, а зберіг моє слово і не зрікся імени мого. От, даю із зборища сатани тих, що називають себе юдеями, але не є ними, а лжуть, - от, спричиню їм, що прийдуть і поклоняться в ноги тобі, і взнають, що я полюбив тебе. Що ти зберіг слово терпіння мого, то і я тебе збережу від години спокуси, що має прийти на вселенну - випробувати тих, що мешкають на землі. Гляди, приходжу скоро. Держи, що маєш, аби ніхто не вхопив вінця твого. Хто переможний, зроблю його стовпом у храмі Бога мого, і звідти він не вийде більше; і напишу на ньому ім'я Бога мого й ім'я міста Бога мого, нового Єрусалиму, шо сходить з неба, від Бога мого, й ім'я моє нове. Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам. І до ангела Церкви в Лаодікеї напиши: Ось що говорить Амінь, свідок вірний і правдивий, початок створіння Божого.

Одкр 6,10 І закричали вони голосом великим: «Доки, Владико святий і правдивий, не судиш і не мстиш за кров нашу - тим, що живуть на землі?»

Одкр 15,3 І співають пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі і чудесні діла твої, Господи, Боже Вседержителю;

Одкр 19,11 Я впав до стіп його, щоб поклонитися йому. Але говорить мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх, що мають свідчення Ісуса; Богу поклонися. Бо свідчення Ісуса є дух пророцтва.» 

1Йн 2,6-24 Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився. Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь - слово, що ви чули. Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить. Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі. Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння. Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі. Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени. Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого. Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця; бо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, - не від Отця, а від світу. А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки. Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала. З-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, - бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, - лише щоб виявилося, що не всі вони від нас. Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте. Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди. Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.

1Йн 4,16 Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.

Йн 10,30 Я і Отець - одно.»

Йн 14,20-23 І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас. Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе.» Юда ж - не Іскаріотський - мовить йому: «Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об'явиш?» Ісус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло.

Йн 15,4 У мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені.
Йн 17,20-23 Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно. Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.

2Кор 5,17 Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове.

Флп 3,9 і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри;

1Йн 5,11-13 І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім'я Сина Божого.

1Йн 1,1-3 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, - а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, - що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

Іс 9,6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.

Іс 44,6 Так говорить Господь, цар Ізраїля, його Відкупитель, Господь сил: «Я - перший, я й останній: крім мене, нема Бога!

Іс 45,14-25 Так говорить Господь: «Дорібок Єгипту й прибуток Кушу та савеї високорослі перейдуть до тебе й стануть твоїми, підуть слідом за тобою, пройдуть у кайданах. Перед тобою падуть ниць, будуть тебе благати: Лише в тебе Бог, і немає іншого, немає іншого Бога!  З тобою ж - Бог тайний, Бог Ізраїля, Спаситель! Усі вони окриються ганьбою й стидом, і підуть геть застиджені майстри кумирів. Ізраїля спасе Господь спасінням вічним; ви не зазнаєте стиду та сорому по віки вічні.» Бо так говорить Господь, творець неба, - він, Бог, що сотворив землю, що сподіяв її та укріпив її; не створив її пустою, він создав її, щоб на ній жили: «Я Господь, і іншого немає! Не говорив я тайно, у темнім закутку землі, та й не говорив потомству Якова: Шкода вам мене шукати! Я, Господь, кажу лиш те, що справедливе, сповіщаю саму правду. Збирайтеся, ходіть, приступайте, усі ви, що зосталися живими з народів! Безглузді ті, що носять дерев'яного кумира та моляться до бога, що спасти не може. Оповістіть, вкажіть це, учиніть навіть нараду вкупі! Хто оголосив це здавна й наперед звістив це? Хіба ж не я, Господь? Крім мене нема іншого Бога, Бога справедливого, і Спаса нема, крім мене. Оберніться до мене і спасетеся, всі кінці світу, бо я Бог, і іншого немає! Клянуся сам собою, із уст моїх виходить правда, слово незмінне: Передо мною зігнеться кожне коліно, мною кожен язик буде присягатись. Лиш у Господі, - казатимуть про мене, - справедливість і сила.» До нього прийдуть, застиджені, всі ті, що кипіли гнівом проти нього. У Господі буде виправдане та прославлене все потомство Ізраїля.

Іс 54,5 Бо твій муж - твій Творець, Господь сил - його ім'я. Твій Викупитель - Святий Ізраїля, що зветься Богом усієї землі.

Єр 10,10 Господь Бог - Бог правдивий; він живий Бог і Цар вічний. Від його гніву земля трясеться, його обурення народи не в силі перенести

Єр 23,6 За його днів спасеться Юда, й Ізраїль житиме безпечно. Ось ім'я його, яким його будуть звати: Господь - наша справедливість.

Йн 1,1-3 Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

Йн 14,9 Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?

Йн 20,28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»

Дії 20,28 Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров'ю власною.

Рим 9,5 хні отці, з них і Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки. Амінь.

1Тим 3,6 не новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд.

Тит 2,13 чекаючи блаженної надії і славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,

Євр 1,8 до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.